Махорка
Біологічні особливості. Насіння може проростати при 7—8 °С, найбільш сприятлива температура для проростання і з’явлення сходів 20—25 °С, максимальна 35 °С. Сходи, як і дорослі рослини, чутливі до приморозків і пошкоджуються при мінус 2—З °С. Махорка вибаглива до вологи. Транспіраційний коефіцієнт становить 450—500. Оптимальні умови зволоження 65—70 % НВ. Найкраще росте і розвивається на чорноземах супіщаних і суглинкових дерново-підзолистих грунтах.
Місце в сівозміні. Розміщують після багаторічних трав, кормових буряків, овочевих культур, вико-вівсяпої сумішки на сіно. Добре росте при вирощуванні беззмінно 2—3 роки, якщо вносити достатню кількість добрив.
Обробіток грунту. Зяблеву оранку провадять па глибину 27—30 см плугами з передплужниками. При вирощуванні махорки безрозсадним способом (сіянкою) весняний обробіток складається з шлейфування і боронування важкими боронами в 2—3 сліди на глибину 3—4 см. На площах, відведених під саджанку (розсадна культура), грунт рано навесні боронують і шлейфують, а потім 2—3 рази культивують на 8—10 см.
Удобрення. На чорноземах опідзолепих під махорку восени під зяблеву оранку вносять 30—40 т/га гною або Nyo—і? лРсо-поКг. о-»о.
Сівба. Махорку вирощують двома способами: сіянкою і саджапкою. Сівбу провадять одночасно з ранніми ярими культурами, широкорядним способом, з міжряддям 50—60 см. На гектар висівають 4—5 кг сухого насіння па глибину 1 см.
Для одержання розсади висівають насіння в парники, теплиці, грядки — 1,5—2 г па 1 м2. Для 1 га махорки необхідно мати 45—50 м2 розсадників. Догляд за розсадою такий самий, як і за розсадою тютюну.
Садять махорку з шириною міжрядь 50 або 60 см і відстанню в рядках 25—ЗО см.
Догляд в період росту. Першим заходом є шарування, його провадять, як тільки з’являться сходи, а якщо весна холодна,— і до з’явлення сходів (сліпе шарування). Через 8—10 днів — друге шарування з одночасним виполюванням бур’янів у рядках. Коли па рослинах з’явиться по 2—3 справжніх листки, провадять механізоване букетування (довжина букетів 10—12, а відстань між ними 50—60 см).
Проривають сіянку в період утворення 4—5 справжніх листків, залишаючи рослини па відстані 25—ЗО см у рядку. Протягом вегетації грунт у міжряддях обробляють культиваторами 3—4 рази у дощову погоду на глибину 8—10, а в посушливу — на 5—6 см.
Махорку обов’язково вершкують і пасинкують (2—3 рази), залишаючи на росліші 9—12 листків.
Збирання та сушіння. Збирають цілі рослини, зрізуючи стебла біля землі. Щоб прискорити сушіння й зменшити втрати сухої речовини, за
З—4 дні до збирання врожаю стебла розколюють на пні. Зрубані рослини томлять шарами заввишки 50—70 см і завширшки в дві рослини (листками всередину і стеблами назовні). У шарах рослини швидко розігріваються і при температурі ЗО—35 °С томління триває 12—24 год. Піс
ля цього рослини нанизують на глиці або в’яжуть у пучки і розвішують для сушіння в приміщеннях, які добре провітрюються. Закінчують сушіння, коли сировина досягає стандартної вологості — 25%. Сортують відповідно до стандарту і здають на завод.
