Cправочник агронома

Коноплі

біологічні особливості. Насіння може проростати при 1—2 °С, а друж­ин проростає при 6—8°С.. Сходи витримують нетривалі приморозки до іі Ь"< і (іноді іі до 7 °С).

Рослини конопель з жіночими квітками називаються матіркою, а з чоловічими — плоскінню. Плоскінь на 35—40 днів достигає раніше ма - тірки.

Коноплі досить вологолюбні, тому їх розміщують у понижених місцях, заплавах рік та на осушених і окультурених низинних болотах і торфо­вищах, де підгрунтові води від поверхні знаходяться на глибині 80— 100 см.

Всі районовані сорти конопель належать до південного типу, мають порівняно тривалий вегетаційний період (140—160 днів), а технічна стиглість настає на 130—140-й день.

Місце в сівозміні. Коноплі розміщують після багаторічних трав або просапних культур та удобрених озимих. Найбільш типовою сівозміною є: 1—ячмінь з підсівом багаторічних трав; 2—багаторічні трави; 3 — коноплі; 4 — коноплі; 5—просапні; 6 — коноплі; 7 — просапні; 8 — ко­ноплі.

Обробіток грунту. Після багаторічних трав та просапних культур грунт орють на глибину до ЗО см, а після стерньових культур лущать стерню й орють па зяб. Дерново-підзолисті та інші малородючі грунти орють з груитопоглиблсішям п одночасно вносять органічні та мінеральні добрива.

Весняний обробіток грунту починають з боронування або культивації і боронування у два сліди. Прн достатньому зволоженні допускається мілке (на 15—20 см) заорювання добре перепрілого гною з наступним коткуванням важкими котками та боронуванням. Перед сівбою поле культивують на глибину 4—5 см з боронуванням чи вирівнюванням поверхні шлейфами. Безпосередньо перед цим або ще краще під час культивації у грунт доцільно внести тилам у дозі 3—4 кг/га діючої ре­човини.

Удобрення. Під зяблеву оранку вносять органічні й мінеральні добри­ва (табл. 123).

В умовах недостатнього і нестійкого зволоження під зяб можна за­стосовувати всі види добрив, крім '/2 норми азоту, за достатнього зволо­ження — гній і фосфорно-калійні добрива, а всю норму азоту чи частину її — під передпосівний обробіток грунту. Виходячи з можливостей та умов господарства, норму гною можна збільшувати на Поліссі та в Лісостепу до 50—60 т/га.

При розміщенні конопель по зайнятих парах або після картоплі орга­нічні добрива вносять під попередник, а мінеральні — безпосередньо під коноплі. Після багаторічних трав можна обмежитись внесенням повного мінерального добрива і лише при повторних посівах конопель дати органічні в поєднанні з повним мінеральним добривом. При систематич­ному внесенні високих норм мінеральних добрив на кислих та опідзоле - них грунтах останні необхідно вапнувати.

Сівба. Оптимальний строк сівби конопель настає при прогріванні грунту на глибині 5—6 см до 8—10 °С, що у Степу буває в першій поло­вині квітня, в Лісостепу в третій декаді квітня і на Поліссі в кінці квіт­ня — на початку травня.

У південних районах на насіння сіють, звичайно, широкорядним спо­собом (міжряддя 60 см) з висівом 15—20 кг/га або стрічковим дворядко­вим (60 + 15 см) з висівом 20—25 кг/га. При двобічному використанні посівів (волокно і насіння) та на зеленець коноплі сіють звичайним ряд­ковим способом з висівом 100—120 кг/га насіння. Глибина його загортан­ня на важких вологих грунтах 2—3 см, на легких 3—4, а в південних районах 4—5 см.

Догляд за посівами. При утворенні грунтової кірки її знищують до сходів боронуванням впоперек рядків, а після сходів — ротаційними моти­ками. На широкорядних посівах при посушливих умовах у міжряддях розпушують грунт культиваторами, обладнаними лапами-бритвами, на глибину 5—6 і на 8—10 см за достатнього зволоження. Під час одного з обробітків, якщо в цьому є потреба, рослини підживлюють, вносячи N20P20K20 культиваторами-рослинопідживлювачами на відстані 15—20 см від рядків і на глибину 8—10 см.

Збирання врожаю. Коноплі на зеленець скошують при відцвітанні плосконі, після чого її негайно замочують разом із зеленими листками. При двобічному використанні конопель спочатку вибирають плоскінь, а через 35—40 днів матірку. Останню скошують у валки або збирають ком­байном ККП-1,8 при достиганні 75—80 % насіння. Це зменшує його втра­ти і скорочує затрати праці. Валки обмолочують через 3—5 днів після скошування і сушать до стандартної вологи (11 —12%), а солому від­возять на завод чи замочують у спеціальних ямах протягом 7—8 днів у теплий період. Важливо, щоб треста не перемокала, бо це знижує ви­хід довгого волокна. Коноплі найкраще мочити у спеціальних мочиль­них цехах.