Cправочник агронома

Картопля

Біологічні особливості. Бульби проростають при температурі грунту

7— 8 °С. Найбільш сприятлива температура для їх формування 16—17 °С. При температурі грунту, нижчій 6—7 °С і вищій 23 °С, приріст бульб різко зменшується, а при температурі понад 26—29 °С формування їх припиняється. Картопля не витримує різкої зміни температур, рослини гинуть уже при мінус Г, а бульби при мінус 1,7—2 °С.

До вологості грунту й повітря картопля дуже вибаглива. Якщо па початку розвитку рослини досить добре витримують посушливу погоду, то перед цвітінням потреба у волозі значно збільшується. В середньому за вегетацію картопля потребує 220—260 мм атмосферних опадів. При недостатній кількості повітря в грунті знижується вбирна здатність ко­ріння, яке в ущільненому грунті, перенасиченому вологою, загниває і відмирає. Першою ознакою нестачі повітря в грунті є поява на шкірці бульб білих горбочків.

Картопля — світлолюбна культура і не витримує затінення. Тому на забур’янених ділянках стебла тоншають, рослини витягуються і бульби майже не утворюються.

Для картоплі придатні різні грунти, але кращими є легкі супіщані та суглинкові, забезпечені поживними речовинами н вологою, а також структурні чорноземи при достатньому зволоженні.

За скоростиглістю сорти картоплі діляться па п’ять груп: ранньостиг­лі (вегетаційний період 90—100 днів), середньоранні (101 —115), серед­ньостиглі (116—130), середньопізні (131 —140), пізньостиглі (141—150 днів).

У кожному господарстві доцільно вирощувати одночасно 2—3 сорти різних груп стиглості. Підбирати їх треба так, щоб вони забезпечували найвищий урожай та вихід сухих речовин з гектара і відповідали госпо­дарському призначенню.

Місце в сівозміні. На Поліссі та в західних районах УРСР картоплю розміщують після озимої пшениці або озимого жита, які висівали по пласту багаторічних трав. В овочевих сівозмінах після помідорів, пер­цю та баклажанів її не садять, бо в них спільні хвороби. На Поліссі одним з кращих попередників картоплі є посіви люпину на зелений корм та добриво. Тут можна її вирощувати післяукісно, висаджуючи ранні сорти відразу ж після збирання озимих та інших культур на зелений корм.

У Лісостепу в польових сівозмінах картоплю розміщують після ози­мих зернових, а в Степу — після озимих зернових, коренеплодів, баш­танних і кормових культур.)

Обробіток грунту під картоплю провадять з врахуванням кліматичних умов зони, грунтових відмін, попередників, системи удобрення тощо. За­гальною вимогою є знищення на посівах бур’янів і шкідників, нагромад­ження в грунті поживних речовин та вологи (див. розділ «Обробіток грунту», с. 48).

У Прикарпатті та на Поліссі на перезволожених грунтах застосову­ють вузькозагінну систему обробітку (ширина загінок до 28 м). Між загінками утворюються борозни вздовж схилу, по яких стікає зайва вода. Щоб запобігти змиву грунту на ділянках з крутими схилами (понад 7°), оранку провадять навесні впоперек схилу. Через кожні ЗО— 50 м залежно від його крутості залишають протиерозійні смуги з багато­річних трав завширшки 6—10 м.

Удобрення. Норми добрив визначають за методами, які висвітлено в розділі «Методи розрахунку норм добрив» (с. 87).

Ранньостиглі сорти картоплі мінеральні добрива найбільш інтен­сивно використовують у червні (близько 70 % загальної кількості). У пізньостиглих сортів надходження поживних речовин більш рівномір­не, а максимальне засвоєння їх—у червні—липні (N—54%, P20s-41, К2О—61 %).

Максимальну кількість азоту, фосфору та калію рослини засвоюють у період бутонізації — цвітіння. У цей час найбільший приріст надземної маси.

На Поліссі та в західних районах під картоплю вносять 50—60 т/га гною, Лісостепу — 30—40, Степу — 20—ЗО, а торфокомпостів — на По­ліссі 60—70, в Лісостепу 40—50 т/га.

У Степу й Лісостепу органічні добрива під картоплю вносять тільки восени. На Поліссі та в західних районах республіки восени ними удобрю­ють ие менше 50 %, площі, відведеної під цю культуру. У цій зоні осіннє та весняне внесення гною за ефективністю рівноцінне. На чорноземах півдня Лісостепу та Степу і зокрема під ранньостиглі сорти органічні добрива можна застосовувати під попередник, а під картоплю — лише мінеральні,

На дерново-підзолистих грунтах Полісся та сірих лісових грунтах Лісостепу досить ефективне зелене добриво. Із сидератів під картоплю використовують люпин, озиме жито, озимий ріпак, сераделу.

Внесення мінеральних добрив відповідно до біологічних особливостей сортів та агрохімічної характеристики грунтів дає можливість повністю забезпечити картоплю елементами живлення в необхідному співвідношен­ні і, таким чином, сприяти формуванню високого врожаю бульб (табл. 115—116).

115. Орієнтовні норми внесення мінеральних добрив, кг/га поживної речовини

Зона

Г рунти

Без гною

На фоні гною

N

Р, Ов

К20

N

РА

кго

Полісся

Дерново-підзо­листі піщані й супіщані

120—150

100—120

150—180

60—90

60—90

90—120

Дерново-підзо­листі суглинко­ві

90—120

60—90

90—120

60—90

60—90

60—90

Ясно-сірі та сірі лісові

90-120

60—90

90—120

60—90

60—90

60—90

Торфові

60—90

90—120

Лісостеп

Темно-сірі лісо­ві та чорноземи опідзолені

90

60—90

60—90

45—60

45—60

45—60

Чорноземи гли­бокі малогумус­ні

60

60—90

60—90

45—60

45—60

45—60

( /1 СІ 1

Чорноземи зви­чайні та півден­ні

60

45—60

45—60

45—60

45—60

30—45

Те саме в умо­вах зрошення

120—150

100—120

60—90

60—90

60—90

45—60

116. Оптимальні норми внесення мінеральних добрив (кг/га поживної речовини) * для різних сортів картоплі на дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах

(з середнім ступенем забезпечення фосфором і калієм, за даними Українського НДІ картопляного господарства)

Сорти

N

рго.

к2о

Незабудка

90—120

90

120-150

Гатчннська, Бородянська

100—120

70—90

150—180

Огоньок, Чарівниця, Столова 19, Вармас,

Сулеп, Житомирянка, Поліська рожева,

Гібридна 14, Верховина

90

70—90

90—120

Темп

90

70—90

150-180

Прієкульська рання, Смачна

60

60

90

* На грунтах з високим вмістом фосфору і калію норми добрив зменшують па 20-

-25 кг/га, а на

бідних — збільшують.

Якість картоплі в значній мірі залежить від форм мінеральних доб­рив. Кращими азотними добривами є аміачна селітра і сечовина. Непри­датний для неї хлористий амоній, який зменшує вміст крохмалю і погір­шує смакові н кулінарні якості бульб.

11а Поліссі та в західних районах республіки азотні добрива вносять весною, а фосфорні й калійні восени разом з органічними або весною під передпосівний обробіток грунту. В центральному і східному Лісостепу та Степу повне мінеральне добриво дають восени під основний обробіток грунту. Дуже кислі грунти вапнують, іцо сприяє підвищенню врожаю і ного якості. Ванно вносять з розрахунку 0,5 норми за гідролітичною кислотністю безпосередньо під картоплю.

^Підготовка бульб до садіння, строки та способи садіння. Після зи­мового зберігання бульби перебирають і калібрують на картоплесорту - пальинх пунктах КСІ1-15Б па три фракції за масою: ЗО—50; 50—80 і 80— 100 г. Потім їх закладають для прогрівання в тимчасові катати, які на­кривають поліетиленовою плівкою.

Для ранньої вигонки насінні бульби пророщують протягом 30 днів з опалюваних і освітлюваних приміщеннях. Температуру підтримують про­тягом 6—7 днів па рівні 20 °С, а потім знижують до 6—8 °С з таким розрахунком, щоб довжина паростків перед садінням становила не біль­ше 2 см. Перед садінням бульби обов’язково протруюють 3—5 %-ною суспензією ТМТД або 3,7—3,8 %-ною суспензією полікарбацнну за до­помогою технічних засобів,) зокрема переобладнаного картоплезбирально­го комбайна Е-668. При цьому суворо дотримуються техніки безпеки при роботі з отрутохімікатами.

При індустріальній технології картоплю садять у стислі строки (за 10—12 днів), коли грунт на глибині 10 см прогріється до 6—8°С, Бульби садять з формуванням гребенів або в попередньо нарізані гребе­ні. Шар грунту від бульби до верхівки гребеня становить 6—8 см. На легких грунтах їх висаджують на 2—3 см глибше. На грунтах, схильних до перезволоженая, бульби висаджують у попередньо нарізані гребені, культиваторами КОН-2,8ПМ або КРН-4.2Г. Потребу в техніці для вироб­ництва картоплі наведено в таблиці 117.

Густота насадження перед збиранням врожаю на Поліссі повинна бути не менше 50—55 тис./га кущів, в Лісостепу — 50, в Степу — 45 і на зрошуваних землях — 55 тис./га кущів.

Назва машин

Кількість

Трактори класу тяги

X

2

4

1,4

Картоплесаджалки

3

Культиватори КОН-2.8ПМ

2

Картоплекомбайни ККУ-2А

3

Картоплесортувальні пункти КСП-15Б

2

Причепи тракторні самоскидні

3

Автосамоскиди CA3-3502

6

Косарка-подрібнювач з бункерами КИР-1.5Б

2

Обприскувач ОВТ-1В

1

* Така забезпеченість технікою у картоплярськнх господарствах дозволить роботи на вирощуванні картоплі в оптимальні строки.

виконувати основні

Вагова норма бульб при садінні залежно від їх розмірів і густоти становить 2,5—4,5 т/га.

Картоплю садять саджалкою СН-4Б та ін. Густоту висаджування бульб регулюють згідно з інструкцією по експлуатації картоплесаджалок..

Догляд за картоплею передбачає знищення бур’янів, збереження во­логи в грунті, створення необхідного повітрообміну в орному шарі для нормального росту й розвитку рослин.

Перший раз грунт у міжряддях обробляють на 7—8-й день після садіння культиваторами КОН-2,8ГІМ або КРН-4,2Г. На кожній секції встановлюють по одному підгортачу-розпушувачу та дві долотоподібні лапи. Культиватор обладнують сітчастими, ротаційними або профільни­ми боронами. При першому обробітку грунт розпушують на глибину до

13— 15 см, стежать щоб не утворювалися брили і грудки.

Другий раз грунт розпушують через 12—15 днів після садіння за­лежно від його ущільнення на глибину 13—15 см тими самими робочими органами. На важких за механічним складом грунтах у Лісостепу і Степу високу якість забезпечують комбіновані агрегати з дисковими робочими органами та фрезерні культиватори.

Через 7—8 днів після другого обробітку, якщо випали великі дощі й грунт ущільнився, його третій раз розпушують з одночасним обробітком гребенів ротаційними або сітчастими боронами.

Після з’явлення повних сходів картоплі грунт обробляють на глибину

16— 18 см і при потребі рослини підживлюють мінеральними добривами. У посушливу погоду глибину обробітку зменшують до 7—8 см.

Добрих результатів при індустріальній технології у боротьбі з бур’я­нами досягають комбінованою системою догляду, при якій механічні за­соби поєднуються із застосуванням гербіцидів. При цьому скорочується кількість проходів агрегатів по полю, що зменшує ущільнення грунту. Залежно від типу грунту та характеру забур’яненості використовують промстрин у нормі 1,5—2,5 або лінурон 2—3 кг/га. При забур’яненні односім’ядольними бур’янами до прометрину додають ТХАН у нормі 6— 8 кг/га. Гербіциди вносять до з’явлення сходів і загортають у грунт куль­тиваторами в агрегаті з боронами.

Картоплю у фазі бутонізації до змикання рядків підгортають.

Зрошення картоплі. В Степу високі врожаї картопля дає на зрошува­них землях. Поливають її при з’явленні сходів, у період бутонізації, на

початку і при повному цвітінні й закінчують за 12—-15 днів до збирання врожаю. У посушливу погоду інтервал між поливами повинен становити не більше 10 днів. Після кожного поливу розпушують грунт у міжряддях. Кількість вегетаційних поливів та їх норми залежать від кліматичних і погодних умов, грунтів, рівня підгрунтових вод та ін. Картоплю поли­вають дощуванням. У Степу залежно від конкретних умов кожного госпо­дарства рекомендуються два режими зрошення: мінімальний і максималь­ний. При мінімальному режимі застосовують не менше 3 поливів (зрошу­вальна норма 1400—1500 м3/га) в період бутонізації — цвітіння, а при максимальному — протягом вегетаційного періоду 5—8 (зрошувальна норма 3000—3500 м3/га води).

Збирання картоплі. Спочатку збирають ранньостиглі сорти, потім середньоранні, середньо - та пізньостиглі. Перед цим на всіх посівах ско­шують бадилля й вивозять за межі поля. Масове збирання починають 20 серпня і закінчують до 1 жовтня, тобто при температурі не ниже 7 °С.

Урожай збирають груповим методом 3—4 і більше комбайнів, закріп­люючи необхідну кількість транспортних засобів для перевезення бульб до місця сортування або зберігання.

Перед збиранням поле розбивають на ділянки за кількістю комбайнів, а ділянки на загінки, які починаються і закінчуються стиковими між­ряддями. Якщо при збиранні відсутні смуги для поворотів, то її від­бивають шириною 10—12 м, де збирання проводять комбайнами або копа­чами впоперек рядків. Картоплезбиральний агрегат збирає дві загінки —• спочатку першу і третю, потім другу й четверту. Найбільш поширені у виробництві три технологічні схеми збирання, транспортування і зберіган­ня картоплі.

Потокова: картоплекомбайн—автосамоскид—сортувальний пункт-на - громаджувач відсортованих бульб-сховищс або реалізація.

Потоково-перевалочна: картоплекомбайн—автосамоскид — тимчасовий кагатошртувалышп пункт — автосамоскид (контейнер) —сховище. Цю схему найбільше застосовують при збиранні й зберіганні насінної картоплі.

Потоково-безперсвалочпа: картоплекомбайн — контейнер — сховище.

Ця схема придатна для збирання і зберігання насінної картоплі усіх сортів, а також продовольчої. Впровадження її зумовлюється наявністю у госполапстш достатньої кількості контейнерів і капітальних сховищ.

Післязбиральна доробка і зберігання насінної картоплі. Зібрану кар­топлю перевозять па кагатне поле і закладають на тимчасове зберігання в кагати, обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Через 2—3 тижні її відокремлюють від домішок, уражених хворобами та механічно по­шкоджених бульб.

Для тривалого зберігання придатні лише здорові бульби, що мають нормальний тургор, шкірочка яких пс лущиться при стиранні пальцями.

Відсортовану картоплю ранніх сортів зберігають у кагатах завширш­ки 1,7 м, середньоранніх — 2, а пізніх — 2,3 м з активним вентилюванням. Довжиною кагати можуть бути від ЗО до 230 м.

У постійних сховищах з активною вентиляцією висота завантаження становить 3—4 м. Формувати насип меншої висоти недоцільно, бо при цьому значно погіршуються можливості підтримання режиму вологості і лежкість картоплі.

Вентиляцію починають відразу за частковим або повним завантажен­ням хоч би одного засіка. Температура повітря, що подається в насип, завжди повинна бути нижчою, ніж у бульб, але не нижче 0 °С, бо вони можуть зволожитись і загинути. Щоб запобігти цьому, в надзасічному просторі підтримують температуру на такому рівні, як і в насипу бульб або на 0,5 °С вище.

118. Оптимальна температура при зберіганні насіннєвої картоплі (листопад — березень; дані Українського НДІ картопляного господарства)

Сорт

Температура, град

Прієкульська рання

1,0—1,5

Вармас

1,5—2,0

Смачна

2,0—2,5

Юбель, Сулев, Незабудка

2,5—3,0

Бородянська, Чарівниця, Огоньок

4,0—4,5

Олев, Лорх

5,0—5,5

Поліська рожева

3,0-3,5

Зорька

3,5—4,0

Гатчинська, Темп

5,0—6,5

Столова 19, Житомирянка

5,0—5,5

Оптимальними при зберіганні картоплі є такі температури: для ран­ньостиглих сортів—1,5—2 °С, середньоранніх — 2—З °С, для середньо­стиглих— 3—5 °С, пізньостиглих 5—6,5 °С (табл. 118).

Добре зберігається картопля на кагатних майданчиках і в кагатах місткістю 300—600 т з активною вентиляцією.

Олійні культури

Серед олійних культур розрізняють справжні олійні, які вирощують тільки для одержання олії (соняшник, кунжут, ріпак, рижій, гірчиця, льон олійний, мак, рицина, тощо) і культури комплексного використан­ня, що дають олію як побічний продукт (бавовник, льон-довгунець, ко­ноплі) .

На Україні серед вирощуваних олійних культур важливе місце зай­мають соняшник, рицина, озимий та ярий ріпак, льон олійний, гірчиця і мак олійний.

Вміст олії у насінні і плодах цих культур залежно від виду, сорту та умов вирощування коливається від 20 до 60 %. Використовують її для харчових і технічних потреб.

Cправочник агронома

Додатки

І. Коефіцієнти переведення побічної та супутньої продукції в основну (по зернових, технічних, кормових культурах і травах — одиниці маси, по плодово-ягідних культурах і винограду — 1000 шт. садивного матеріалу по …

Техніка безпеки

У господарствах за організацію і стан охорони праці відповідають керівники (в колгоспі—голова, в радгоспі—директор). Головні спеціа­лісти господарства відповідають за охорону праці й техніку безпеки окре­мо по галузях: головний агроном — …

Зберігання сільськогосподарської техніки

Трактори, комбайни та іншу сільськогосподарську техніку зберігають здебільшого на відкритих майданчиках з твердим покриттям. У передо­вих господарствах складну техніку (трактори, комбайни) зберігають у закритих приміщеннях. Майданчики для зберігання техніки обладну­ють …

Как с нами связаться:

Украина:
г.Александрия
тел./факс +38 05235  77193 Бухгалтерия
+38 050 512 11 94 — гл. инженер-менеджер (продажи всего оборудования)

+38 050 457 13 30 — Рашид - продажи новинок
e-mail: msd@msd.com.ua
Схема проезда к производственному офису:
Схема проезда к МСД

Партнеры МСД

Контакты для заказов шлакоблочного оборудования:

+38 096 992 9559 Инна (вайбер, вацап, телеграм)
Эл. почта: inna@msd.com.ua