Cправочник агронома

Цукрові буряки

Біологічні особливості. Цукрові буряки—дворічна рослина. На пер­шому році життя утворює добре розвинутий коренеплід з прикореневою розеткою листків, а на другому — суцвіття й плоди. Проте в окремі роки, за тривалої холодної погоди після сівби і на початку вегетації, в розвитку буряків бувають відхилення. Значна частина рослин вже в перший рік життя переходить у генеративну стадію розвитку (цвітуха), що призводить до зниження врожаю коренеплодів і погіршення їх тех­нологічних якостей.

Квітки буряків розміщуються групами по 2, 3, 4 й більше. Під час достигання плодів вони зростаються, утворюючи супліддя-клубочок, де міститься 2—4 насінини. В нашій країні вперше створено однонасінну форму буряків, а це одна з головних вимог до насіння при впроваджен­ні технології вирощування цукрових буряків без затрат ручної праці.

Насіння при проростанні поглинає дуже багато води— 150—160 % від маси. Враховуючи це, його необхідно висівати в досить вологий, про­грітий й розпушений грунт.

Проростає насіння при температурі грунту 4—5 °С, але дуже повіль­но. Якщо грунт достатньо вологий і прогрівається до 15—18 °С, сходи з’являються через 7—8 днів. Дуже важливо, щоб строк між сівбою і з’явленням сходів був коротким, бо проростки до виходу на поверхню грунту живляться за рахунок запасів насіння.

Через 8—10 днів після сходів утворюється перша пара справжніх листків, потім через кожні 2—3 дні — нові наступні пари. Після утво­рення 4—5 пар через 2—3 дні з’являються нові поодинокі листки. За вегетаційний період тривалістю 150—160 днів на рослині утворюється в середньому 50—60 листків, а за сприятливих умов—до 100. Вони роз­міщуються на головці коренеплода спірально і функціонують від 25 до 70 днів.

Листкова поверхня однієї рослини досягає 3—4 тис. см2 і більше. Чим більше на рослині листків і чим довше вони не відмирають, тим вищий урожай коренеплодів і вміст у них цукру. Наростання листкової поверхні й коренеплоду відбувається нерівномірно. В першій половині вегетації інтенсивніше ростуть листки, в другій — коренеплоди. На по­чатку серпня маса їх практично вирівнюється, а наприкінці серпня маса коренеплодів переважає. У цей період ріст молодих листків уповільнює­ться, посилюється відмирання старих й інтенсивніше нагромаджується цукор у коренеплодах. Розподіляється він нерівномірно. Найбільш його міститься в шийці коренеплоду і верхній його частині, що примикає до шийки.

Урожай цукрових буряків у значній мірі залежить від запасів вологи в осінньо-зимовий період, кількості та частоти опадів у період вегетації, насамперед у липні й серпні. На кожний центнер коренеплодів в серед­ньому витрачається 100 ц води. Отже, при врожайності 400—500 ц/га коренеплодів потреба у воді становить 4—5 тис./т.

Сходи буряків переносять приморозки до 4—5 °С, У міру зміцнення рослин холодостійкість їх підвищується. Вже у фазі першої пари справж­ніх листків вони витримують приморозки до 8 °С. Досить стійкі цукрові буряки проти приморозків восени. Завдяки цьому можна подовжити веге­таційний період за рахунок перенесення строків збирання на дещо пізні­ший період — до 20—25 жовтня.

Для нормального розвитку буряків у більшості західних, централь­них і східних районів республіки сума середніх добових температур по­вітря вище 10 °С від початку вегетаційного періоду до масового збирання становить 2400—2800 °С, а потреба цукрових буряків у теплі 2340 °С ефективних температур. Отже, в усіх бурякосійних зонах республіки за­гальні теплові ресурси відповідають потребам культури.

Цукрові буряки потребують значних запасів поживних речовин у грун­ті. Тому найвищі врожаї вони забезпечують на родючих чорноземах. Вирощують їх на темно-сірих, сірих і світло-сірнх лісових грунтах. Мало­придатні для них важкі глинисті грунти, які запливають, та бідні піщані й кислі.

Місце в сівозміні. Цукрові буряки в сівозмінах розміщують після ози­мої пшениці з таким чергуванням культур.

Райони достатнього зволоження: 1 — пар, зайнятий озимими, одно­річними травами, кукурудзою на зелений корм і ранній снлос; 2 — озима пшениця; 3 — цукрові буряки; 4 ■— ярі зернові з підсівом багаторічних трав; 5 — багаторічні трави; 6 — озима пшениця; 7 — цукрові буряки; 8 — горох; 9 — озима пшениця; 10 — кукурудза, картопля. Якщо площа буряків перевищує розмір двох полів, їх можна вирощувати і в десятому полі.

Райони нестійкого зволоження. 1 — пар, зайнятий озимими та одно­річними травами на зелений корм, чистий пар; 2 — озима пшениця; 3 — цукрові буряки; 4 — ярі зернові з підсівом багаторічних трав; 5 — бага­торічні трави; (і — озима пшениця; 7 — цукрові буряки, кукурудза; 8 — горох; 9 — озима пшениця; 10 — кукурудза, соняшник.

Райони недостатнього зволоження: 1 — чорний і зайнятий пар озими­ни на зелений корм; 2 — озима пшениця; 3 — цукрові буряки; 4 — паро - займаючі культури на зелений корм і ранній силос; 5 — озима пшениця і жито; 6 — кукурудза; 7 — ярі з підсівом багаторічних трав; 8 — багато­річні трави і вико-вівсяна сумішка; 9 — озима пшениця; 10 — цукрові буряки, соняшник, кукурудза на зерно і силос.

Освоєння правильних сівозмін і неухильне дотримання чергування культур забезпечує одержання високих і сталих урожаїв цукрових буря­ків та інших сільськогосподарських культур.

Обробіток грунту. Розрізняють три способи основного обробітку грунту під цукрові буряки: звичайний, поліпшений і напівпаровий. Пер­ший складається з лущення стерні та глибокої зяблевої оранки.

На основі багаторічних досліджень для бурякосійних господарств рекомендуються два способи — поліпшений і напівпаровий. Порівняно із звичайним вони збільшують запаси вологи в 1,5-метровому шарі грунту на 20—30 мм, забезпечують більш повне знищення бур’янів, ефективніше використання органічних і мінеральних добрив.

Поліпшений і напівпаровий способи відрізняються за кількістю об­робітків грунту і строками їх проведення в літньо-осінній період:

Способи обробітку

Поліпшений Напівпаровий

Післязбиральне дискування стерні на Лущення стерні дисковими лущильниками

глибину 4—6 см у два сліди, повтор - в один-два сліди на глибину 4—6 см,

не лемішне лущення на 12—14 см че - глибока оранка в кінці липня — першій

рез 10—12 днів після дискування, половині серпня плугами з передплужни-

зяблева оранка на 28—32 см плугами ками в агрегаті з боронами, а в посуху з

з передплужниками в кінці вересня на кільчасто-шпоровими котками. Обробіток

початку жовтня. Лемішне лущення в поля культиваторами з боронами при

агрегаті з кільчасто-шпоровими котка - з’явленні бур’янів, безполицеве розпушу-

ми вання пізно восени на глибину 16—20 см

поперек оранки

Поліпшений обробіток застосовують у районах з тривалішим літньо - осіннім періодом, а напівпаровий — в районах достатнього зволоження.

Стерню лущать дисковими лущильниками ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20, а також плугами-лущильниками ППЛ-10-25, ПЛ-5-25 й важкими дисковими боронами з вирізними дисками БДТ-7,0, БДН-3,0, БДТ-ЗД Орють плугами ПНЯ-4-40, ПЛН-4-35, ПЛН-5-35, ПЛН-3-35, ПН-4-35А «Пахарь», ПЛП-6-35, ПЛ-5-35, ППН-5-35 та ін.

Дослідженнями останніх років доведено, що зяблеву оранку краще про­водити двохярусними плугами типу ПЯ-3-35, ПНЯ-4-40. При цьому змен­шується забур’яненість посівів, особливо кореневищними та коренепарост­ковими бур’янами, післяжнивні рештки, бур’яни, органічні й мінеральні добрива краще загортаються в нижні шари грунту. Виоране двохярусни­ми плугами поле досить вирівняне, завдяки чому поліпшується перед­посівний обробіток грунту, створюються умови для підвищення польової схожості насіння.

Основне завдання передпосівного обробітку грунту — добре розпушен­ня з метою запобігання втратам вологи та вирівнюванню поверхні, що забезпечує нормальну роботу сівалок і високу польову схожість насін­ня. Глибина розпущеного шару має бути 2,5—3 см, а висота гребе­нів 2 см.

Кількість проходів агрегату, послідовність розміщення знарядь за­лежать від стану поля. На гребеневій ріллі в першому ряду агрегату розміщують шлейф-борони, в другому — зубові борони, а на ущільнених грунтах, навпаки.

Якщо весна рання і досить швидко прогрівається грунт, агрегат комп­лектують із середніх чи важких зубових борін, шлейф-борін і легких по­сівних борін або райборінок.

Передпосівний обробіток грунту і сівба цукрових буряків — єдиний технологічний процес і виконуються без розриву в часі.

В останні роки все більшого значення набуває проведення передпо­сівного обробітку грунту з одночасним внесенням гербіцидів (в одному агрегаті).

У районах нестійкого і недостатнього зволоження передпосівний об­робіток грунту провадять на глибину до 5 см, в районах достатнього зво­ложення— спочатку на 8—12, а безпосередньо перед сівбою — до 5 см. Для цього використовують культиватори УСМК-5.4А чи УСМК-5,4Б з від­повідним набором робочих органів. їх агрегатують з тракторами Т-70С, МТЗ-80, ЮМЗ-6Л.

На малозасмічених полях при відсутності чи недостатній кількості цих культиваторів використовують важкі зубові борони, кінці зубів яких підгинають вперед і приварюють до них сегменти різальних апаратів збиральних машин.

Якщо грунт з зими вийшов дуже пухким і його не вдалось дещо ущільнити під час ранньовесняного і передпосівного обробітків, то перед сівбою поле коткують водоналивними чи кільчасто-зубчастими котками. Це сприяє рівномірному загортанню насіння.

Удобрення. Науково обгрунтована система удобрення вимагає різ­ноглибинного внесення добрив у три строки: восени — основне добриво, під час сівби — рядкове і в період вегетації — підживлення.

Попередник цукрових буряків

Елементи

живлення

Норми елементів

живлення, кг/га

сірі ЛІСОВІ грунти

темно-сірі ЛІСОВІ грунти та чорноземи опідзолені

чорноземи

вилугувані

чорноземи глибокі та звичайні

Озимі після за­

N

220

200

180

170

йнятих парів

р2о5

200

180

180

220

к2о

250

240

220

170

Озимі після ба­

N

200

170

150

140

гаторічних трав

РА

200

170

180

200

к2о

240

230

230

150

Озимі після го­

N

220

200

180

170

роху

РА

200

180

200

220

к20

260

260

270

190

Норми добрив визначають за методикою, яка висвітлена в розділі «Методи розрахунку норм добрив» (с. 83).

У таблицях 107—109 наведено орієнтовні річні норми мінеральних добрив. Із цієї кількості поживних речовин в усіх районах бурякосіян­ня виділяють певну частину добрив для внесення у рядки (NюРis—2оКіо), а решту в районах недостатнього та нестійкого зволоження — під глибо­ку оранку. В районах нестійкого зволоження при недостатній кількості добрив восени частину їх (70—80 % річної норми) заорюють, а решту (N30P25K30) вносять під час підживлення.

108. Орієнтовні норми мінеральних добрив для одержання 450—550 ц/га цукрових буряків (зона нестійкого зволоження)

Попередник цукрових буряків

Елементи

живлення

Норми елементів живлення, кг/га

сірі ЛІСОВІ

грунти

темно-сірі лісові грунти та чорноземи опідзолені

чорноземи

вилугувані

чорноземи глибокі і звичайні

Озимі після за­

N

200

190

170

160

йнятих парів

РА

180

170

170

210

к2о

240

230

220

180

Озимі після ба­

N

180

170

150

140

гаторічних трав

РА

180

170

180

200

к2о

240

230

230

170

Озимі після го­

N

200

190

170

160

роху

РА

180

170

190

210

к2о

260

250

250

190

У районах достатнього зволоження, переважно в західних областях республіки, з річної норми добрив, крім рядкового внесення, частину ви­діляють для підживлення (N30-40P20-30K30-40), решту (фосфорні та калій­ні) вносять восени під оранку, а азотні — навесні під передпосівний об­робіток грунту та в підживлення.

Сівба. Дружні й повні сходи одержують при загортанні насіння у вологий прогрітий грунт. Цього досягають при сівбі в оптимально ранні

109. Орієнтовні норми мінеральних добрив для одержання високих урожаїв цукрових буряків у ланках сівозміни з парами (зона недостатнього зволоження)

Норми елементів живлення, кг/га

Область

Елементи

живлення

сірі лісові грунти

темно-сірі лісові грунти і чорноземи опідзолені

чорноземи

вилугувані

чорноземи

типові

чорноземи

звичайні

Полтавська, Хар­

N

180

ківська, Сумсь­ка

РА

160

к2о

190

Кіровоградська,

N

170

Одеська, Микола­

р2о5

150

ївська

к2о

170

170

150

160

140

160

170

190

180

180

160

130

120

140

130

180

180

130

100

строки, коли грунт добре розробляється до дрібногрудочкуватого стану, а робочі органи грунтообробних машин не залипають. Це буває тоді, коли середньодобова температура грунту на глибині 10 см становить 5— 6 °С, що збігається з періодом масової сівби ранніх зернових культур.

Особливо ефективні ранні строки сівби в районах недостатнього зво­ложення і в роки, коли волога лімітує одержання сходів і інтенсивний початковий їх розвиток. Тепер цукрові буряки в господарствах сіють про­тягом 4—5 днів, а на кожному конкретному полі — за півтора, максимум за два дні. Це забезпечує одночасне з’явлення сходів на всій площі.

Орієнтовні строки сівби в південно-західній частині північного Сте­пу ■— перша й початок другої декади квітня, в центральних областях рес­публіки — друга декада квітня, а в північних бурякосійних областях — третя декада квітня, звичайно, з деяким відхиленням в окремі роки.

Сіють цукрові буряки пунктирним способом сівалками точного висіву ССТ-12А і ССТ-12Б. їх агрегатують з гусеничними тракторами Т-70С, Т-54С, Т-38М з колією 1340 мм чи колісними тракторами МТЗ і ЮМЗ всіх модифікацій з колією 1800 мм. Норму висіву для кожного поля регулюють частотою обертання висівних дисків.

Обов’язковою умовою вирощування цукрових буряків за індустріаль­ною технологією має бути високоякісна сівба з дотриманням прямоліній­ності рядків, стандартної ширини міжрядь, заданої глибини загортання насіння. Це дозволяє добре сформувати густоту рослин, не пошкоджую­чи їх під час догляду, зібрати врожай з мінімальними втратами.

Правий 2075 2975 2745 2075

(2430) (3200) (2745) (2430)

Посівний агрегат ведуть по маркерній лінії. Довжина маркерів за­лежно від способу водіння трактора різна (табл. 110).

Водіння трактора

Маркер

лівим і правим колесом

по центру трак­тора

по візирній лінії

Правим колесом (гусеницею)

110. Довжина маркерів, мм

Лі іній 2075 2975 3205 3875

(1980) (2975) (2980) (3520)

Примітка. У дужках показано довжину маркерів для гусеничних тракторів і сівалок, що змі - пимії міірлпо па 225 мм. По маркерній лінії трактор ведуть краєм гусениці.

У технології механізованого виробництва цукрових буряків з міні­мальними затратами ручної праці і повним виключенням її найсуттєві­шим елементом є правильне визначення норми висіву насіння стосовно до умов кожного поля. При цьому враховують лабораторну схожість на­сіння, засміченість поля і необхідність обробітку грунту для боротьби з бур’янами, забезпеченість гербіцидами, прогноз з’явлення шкідників, запланований спосіб механізованого проріджування сходів і забезпече­ність робочою силою бурякосійних ланок.

При індустріальній технології сівбу проводять каліброваним і дражо- ваним насінням на кінцеву густоту насадження з врахуванням польової схожості (10—12 шт. на 1 м рядка). Норма висіву становить 20—25, а па більш окультурених площах з незначною забур’яненістю—15—18 на­сінин на 1 м рядка. Лабораторна схожість такого насіння повинна бути не нижче 85 %. В цьому випадку для формування густоти рослин ви­користовують механічні поздовжні проріджувачі УСМП-5,4 та автоматич­ні ПСА-2,7. На дуже засмічених полях, де є потреба в інтенсивному об­робітку грунту для боротьби з бур’янами, і на площах, де сходи можуть пошкоджувати шкідники, норму висіву збільшують до ЗО—35 насінин на їм рядка. Здебільшого па таких полях густоту насадження формують із застосуванням поперечного прорізування просапними культиваторами. Орієнтовні норми висіву насіння наведено в таблиці 111.

111. Орієнтовні норми висіву насіння сівалкою ССТ-12Б

Норма висіву, шт./м рядка

Кількість рядів комірок

Кількість зубців на зірочках

ведучій

веденій

Сівалка обладнана однорядним висівним диском

(90 комірок)

8

1

12

19

10

1

19

26

12

1

21

23

15

1

19

15

Сівалка обладнана трирядним диском

(70 комірок

в одному ряду)

8

2

12

26

10

2

12

23

12

2

12

19

15

2

19

26

20

2

19

19

25

3

21

26

35

3

21

19

Глибина загортання насіння 3—4 см. її зменшують до 2,5—3 см на чорноземах, що втратили структуру, і на сірих лісових грунтах важкого механічного складу, схильних до запливання і ущільнення в умовах до­статнього зволоження, а збільшують до 4—5 см за посушливих умов.

Післяпосівне коткування посівів. Для посилення надходження вологи з нижніх шарів грунту в зону загортання насіння і прискорення його проростання слідом за сівбою поле коткують кільчасто-зубчастими чи водоналивними котками з гладенькою поверхнею. За ранніх строків сівби, коли можливе залипання котків, коткування провадять з невеликим роз­ривом після сівби. Для запобігання утворенню грунтової кірки в агрегаті з котками пускають легкі борони чи райборінки. Поле коткують під не­великим кутом до напрямку сівби, а вдруге при потребі — в поперечному до сівби напрямку.

Догляд за посівами. Першим обов’язковим агротехнічним заходом при догляді за посівами є досходове суцільне розпушування грунту бо­ронами. При цьому поліпшується повітряний і температурний режими грунту на глибині загортання насіння, зменшуються непродуктивні втра­ти вологи та знищується значна кількість бур’янів.

За період від сівби до з’явлення сходів буряків, який за сприятли­вих умов триває 8—10 днів,] а за умов холодної затяжної весни більше 20 днів, грунт ущільнюється, нерідко утворюється грунтова кірка. Най­ефективніше прн цьому досходове боронування на п’ятий-шостий день після сівби. За нормальних погодних умов у цей час бур’яни знаходять­ся у фазі білої ниточки. Часто через погодні умови, що затримують про­ростання насіння, досходове боронування повторюють. Важливо не за­пізнитися з останнім боронуванням, яке проводять не пізніше як за два - три дні до сходів.

До з’явлення сходів грунт розпушують залежно від його ущільнення агрегатом, укомплектованим середніми чи посівними боронами, який рухається впоперек рядків чи під кутом до них.

На дуже засмічених площах, де висівали підвищену норму насіння, не обмежуються лише досходовим боронуванням. Його повторюють і після сходів, коли у них з’являється перша пара справжніх листків. При цьому дещо розріджуються сходи і в значній мірі знищуються бур’яни. Швидкість руху агрегату не перевищує 3 км/год.

Система суцільних до - і післясходових розпушувань грунту не виклю­чає мілкого розпушування (шаровка) в міжряддях, як тільки позначать­ся рядки сходів. Для цього використовують культиватори УСМК-5,4А, УСМК-5.4Б, обладнані лапами-бритвамн, ротаційними робочими органами і захисними дисками. Агрегатують їх з тракторами Т-70С і «Беларусь». Глибина обробітку грунту в міжряддях 3—3,5 см, у захисній зоні — 2—

2,5 см, швидкість руху агрегату — до 4 км/год.

Формування густоти рослин. У районах достатнього зволоження на період збирання цукрових буряків густота насадження повинна бути 95— 100 тис./га, в районах нестійкого— 85—90, а в районах недостатнього зволоження — 80—85 тис./га рівномірно розміщених рослин.

При сівбі на кінцеву густоту насадження та механізованому прорід­жуванні без наступного видалення зайвих рослин у букетах, коли рівно­мірність розміщення їх по довжині рядка погіршується, густота рослин па 15—20 % має перевищувати рекомендовану з рівномірним їх роз­міщенням.

Існує кілька способів формування густоти рослин. Вони не виклю­чають один одного і можуть бути застосовані навіть у межах одного господарства з врахуванням конкретних умов кожного поля, стану посівів.

З удосконаленням технології сівби, сівалок, які забезпечують прн малих нормах висіву однонасінних буряків рівномірне розміщення рослин по довжині рядка, все перспективнішою стає сівба на кінцеву густоту насадження з виключенням будь-якого формування. Здебільшого форму - п. іиіія здійснюють боронуванням по сходах або поперечним чи поздовжнім проріджуванням з вибірковим видаленням зайвих рослин у загущених місцях вручну і без нього. Для поперечного проріджування застосовують просапні культиватори з набором однобічних плоскорізальних лап-бритв, а для поздовжнього — механічні чи автоматичні проріджувачі. Спосіб і і лема проріджування залежать від густоти сходів та розміщення їх у рядку.

Поперечне проріджування найбільш ефективне на засмічених полях І прн густоті 20 і більше рослин на 1 м рядка. Оптимальна густота? з мііімніїм зменшенням затрат ручної праці на її формування забезпечуе - ться при букетуванні за схемою 30 + 15; 27 + 18; 25 + 20 см з залишенням у букетах по дві-три рослини. В останні роки в багатьох господарствах дотримуються таких схем букетування: 22,5 + 22,5; 20 + 25 см.

Якщо на 1 м рядка 14—18 рослин, то густоту можна формувати по­перечним букетуванням за однією із схем: 8,5 + 9,5; 8,5 + 15; 15 + 10 см, що передбачає поодиноке розміщення рослин. Ефективне тут і поздовжнє проріджування за схемами — виріз і букет по 10 см або виріз та букет по 5 см.

Нерідко перевагу віддають такому способу, при якому більше зни­щується бур’янів. Тому навіть за вказаної густоти сходів, рівномірно розміщених, але досить забур’янених, доцільно застосовувати поперечне букетування.

Коли густота сходів 11—14 рослин на 1 м найдоцільніше застосову­вати поздовжнє механічне проріджування за схемою виріз 5, букет 10 см або виріз і букет по 10 см чи автоматичне проріджування. При цьому у 75—80 % букетів залишається по одній рослині, тому ручна праця на розбиранні букетів зменшується до мінімуму.

Важливо не тільки забезпечити густоту насадження в числовому ви­разі, а й сформувати її в оптимальні строки. На площах, де висіяне багаторосткове насіння, цю операцію закінчують не пізніше утворення рослинами третьої пари справжніх листків. Запізнення з формуванням насадження, особливо на полях, де висіяли підвищену норму насіння, знижує врожайність коренеплодів на 50 ц/га і більше. Густоту насаджен­ня одноросткових буряків формують до утворення рослинами четвертої пари справжніх листків.

Для механізованого формування густоти використовують поздовжні проріджувачі ПСА-2,7, УСМП-5,4, культиватори УСМК-5,4А та УСМК-54Б. їх агрегатують з тракторами Т-70С, МТЗ-80 і МТЗ-82.

Проріджують, коли рослини досягають фази добре розвинутої вилоч­ки та першої пари справжніх листків. Робочі органи встановлюють так, щоб глибина обробітку становила 3—4 см. Швидкість руху просапного культиватора — до 5, поздовжнього проріджувача — до 8 км/год.

Після механізованого проріджування (поздовжнє чи поперечне) роз­пушують грунт у міжряддях па глибину 8—10 см й одночасно рослини підживлюють мінеральними добривами. Щоб вони потрапили у вологий шар грунту, підживлювальні ножі культиваторів встановлюють на глиби­ну 10—12 см.

Через 10—12 днів (залежно від конкретних умов) провадять друге глибоке розпушування — на 10—12 см, а на важких запливаючих грун­тах— на 12—14 см. У районах достатнього зволоження його поєднують з другим підживленням.

На полях, де висівали підвищену норму насіння, а густоту рослин формували за схемами, що передбачають обробіток грунту в поперечно­му до сівби напрямку, його проводять одночасно з першим глибоким розпушуванням, чн зразу ж після нього.

Кількість, глибина та строки наступних розпушувань грунту залежать від конкретних умов.

Після змикання листків у міжряддях у більшості випадків потреба в розпушуванні грунту відпадає. Його проводять лише в разі надмірного зволоження й ущільнення грунту, обов’язково обладнавши трактор спе­ціальними пристроями — гичковідводами.

У другій половині вегетації, коли починають інтенсивно відмирати листки, грунт доцільно обробити на глибину 10—12 см. За сприятливих умов це сприяє росту коренеплодів і нагромадженню в них цукру.

Розпушують грунт у міжряддях просапними культиваторами УСМК - 5,4А і УСМК-5.4Б в агрегаті з тракторами Т-54С, Т-70С та ін. Залежно

під глибини обробітку культиватори обладнують однобічними плоскорі - зальними лапами чи долотами.

При індустріальній технології важливе значення має застосування високоефективних гербіцидів. Вносять їх під передпосівну культивацію, під досходове боронування та обробляють ними посіви буряків. Проти бур’янів в основному застосовують ТХАН, пірамін, ленацил, ептам, роніт, бетанал та ін. Норми їх наведено в розділі «Боротьба з бур’янами» (с. 534).

Збирання врожаю. Найвищий урожай цукрових буряків з максималь­но можливим вмістом цукру одержують при збиранні їх у строки, коли прирости маси коренеплодів і цукру невеликі або зовсім припиняються

Надмірно ранні строки збирання, а також не обгрунтоване затриму­вання збиральних робіт призводять до недобору врожаю. У бурякосій­них зонах республіки в переважній більшості років у вересні та па по­чатку жовтня бувають винятково сприятливі умови для росту коренепло­дів і особливо нагромадження цукру. Так у середньому маса коренепло­дів з 20 серпня до 20 вересня збільшується на 96 г, а вміст цукру — на 2,2 %.

Аналіз погодних умов у районах бурякосіяння республіки свідчить, що стійкий перехід температур нижче 5 °С спостерігається з 26 по 31 жовтня. Тому тут 25 жовтня треба вважати строком закінчення зби­рання цукрових буряків.

При визначенні строків початку збирання враховують не лише біоло­гічні фактори, а й планові завдання державного значення, що зобов’я­зують промисловість починати сезон цукроваріння в певні строки.

За існуючого забезпечення бурякосійних господарств технічними за­собами є реальні можливості масове збирання врожаю проводити в дру­гій половині вересня і жовтні. Буряки до цього часу треба збирати в обсягах, які б забезпечували безперервну роботу цукрових заводів, а запаси коренеплодів, укладених на зберігання, не повинні перевищувати

З—4-добової продуктивності заводу.

Способи збирання. Цукрові буряки в останні роки в основному зби­рають потоковим, перевалочним і потоково-перевалочним способами без ручного доочищення коренеплодів з одночасним збиранням гички.

За потокового способу коренеплоди н гичка під час руху збиральних машин подаються в транспортні засоби. Коренеплоди зразу ж відвозять на бурякоприймальні пункти, а гичку — до місця силосування чи згодо­вування тваринам.

При перевалочному способі буряки відвозять до місця тимчасового кагатування на полі. В міру вивільнення транспорту їх перевозять на бурякоприймальні пункти.

При потоково-перевалочному способі частину буряків вивозять без­посередньо від комбайна на приймальний пункт, а решту укладають у тимчасові польові кагати на спеціально підготовлених майданчиках. Цей спосіб застосовують тоді, коли не вистачає транспортних засобів. Він найбільш поширений, бо дає можливість продуктивніше використовувати транспортні засоби протягом доби.

Якщо відстань перевезення коренеплодів до 15 км, дві третини зби­ральних машин працюють на потік, решта — на перевалку; до 16— 20 км — половина машин збирає потоковим, а половина — перевалочним; до 21—ЗО км і більше перевагу віддають перевалочному способу. За вка­заних способів збирання всі агрегати по 2—5 у групі працюють на одно­му полі, але кожний у своїй загінці. Групове використання машин на збиранні цукрових буряків дає можливість оперативно маневрувати тех­нічними засобами в разі вимушених простоїв збиральних агрегатів, а також організувати централізоване обслуговування і ремонт техніки.

Нижче наводимо необхідну кількість техніки для збирання і вивезен­ня коренеплодів та гички залежно від способу збирання (табл. 112—114).

Збирають цукрові буряки комбайнами брального типу КСТ-ЗА в агре­гаті з тракторами Т-70С, Т-74, ДТ-75, Т-150, а також комплексами шести­рядних машин роздільного збирання — причіпної гичкозбиральної БМ-6

112. Потреба в технічних засобах для збирання цукрових буряків потоково перевалочним способом з груповим використанням машин

Технічні засоби

Комбайнів КСТ-ЗА, шт.

Комплексів БМ-6, КС-6 чи РКС-6, шт.

ДВІ

три

чоти­

ри

п’ять

два

три

чотири

Трактори Т-70С, Т-74 для комбайнів і машин БМ-6

2

3

4

5

2

3

І

Трактори «Беларусь», Т-40 для відвезення коренеплодів

2

3

4

5

2

3

4

гички

2

3

4

5

6

9

12

для роботи з навантажувачами СНТ-2,1Б, СПС-4,2

2

2

2

2

2

2

3

Причепи 2ПТС-4-887А для відвезення коренеплодів

2

3

4

5

2

3

4

гички

4

6

7

9

6

9

12

Самохідне шасі Т-16М для підбирання загублених коренеплодів

2

3

4

5

2

3

4

Трактори гусеничні для утрамбовування і ички під час силосування

1

2

2

2

2

2

2

113. Потреба в автомобілях (3 г) для способу збирання, шт.

перевезення

цукрових

буряків залежно в д

Потоковий

Потоково-перевалочний

Урожайність

коренеплодів,

Відстань перевезення, км

ц/га

10

20

10

20

ЗО

40

Від трирядного комбайна

200

3

4

2

3

4

5

300

4

6

3

4

5

6

400

5

7

4

5

6

8

500

6

8

5

6

7

9

Від шестирядної коренезбиральної машини

200

8

11

4

7

9

11

300

10

16

6

10

13

16

400

13

20

8

13

16

20

500

16

24

12

16

20

24

і самохідної коренезбиральної КС-6 чи РКС-6. Відвозять коренеплоди і гичку від збиральних машин тракторними причепами 2ПТС-4-887А а агрегаті з тракторами «Беларусь». Навантажують буряки з кагатів на­вантажувачами СНТ-2.1Б чи СПС-4,2.

Спосіб збирання буряків і технічні засоби залежать від особливостей груитово-кліматичннх зон бурякосіяння. Так, в районах достатнього зво-

Врожайність гички, ц/га

КСТ-ЗА, шт.

БМ-6, КС, шт.

Відстань перевезення,

км

2

1 3

5

2

1 3

5

100

2 *

2

3

2

3

4

200

2

2

3

3

4

6

300

2

3

3

4

5

8

400

2

3

4

4

6

10

* Один причіп

в агрегаті

з комбайном.

ложєшія буряки переважно збирають перевалочним способом, викори­стовуючи машини роздільного збирання.

У районах нестійкого зволоження, де спостерігається чергування по­сушливих і помірно зволожених років, потрібно застосовувати збиральні машини двох типів — бральні комбайни КСТ-ЗА і машини роздільного збирання. Перші задовільно працюють на важких за механічним скла­дом грунтах, а другі на дещо легших.

В районах недостатнього зволоження буряки найдоцільніше збирати потоковим способом.

Шляхи зменшення втрат урожаю. Під час збирання цукрових буря­ків важливе значення мають заходи, спрямовані на зменшення втрат урожаю. Вони в основному залежать від типу збиральних машин та регу­лювання їх робочих органів, організації збирання та вивезення корене­плодів, способу і якості формування густоти насадження тощо.

Втрати буряків бувають з різних причин: непідкопані робочими орга­нами комбайнів, загублені при подачі їх у транспорт, що рухається поруч з комбайном, частини головок коренеплодів, зрізаних разом з гич­кою, иепідібрані навантажувачами при вивезенні з кагатів. Цих втрат можна не допустити чи звести їх до мінімуму, організувавши підбиран­ня коренеплодів, для чого виділяють па кожний збиральний агрегат 4— 5 чоловік і транспорт.

Проте мають місце втрати, за яких частина врожаю повністю втра­чається. Це частки коренеплодів, що залишаються в грунті внаслідок обривання хвостиків чи на поверхні через механічне подрібнення, втра­ти маси коренеплодів у зв’язку з прив’ялюванням при тимчасовому збе­ріганні їх у полі, при перевезенні на приймальні пункти. Так, середньо­добові втрати при зберіганні в полі перевищують 1 % маси коренеплодів, укладених на зберігання.

Дослідження і виробнича практика свідчать, що уникнути значних втрат цукрових буряків при механізованому збиранні можна лише пра­вильним регулюванням робочих органів збиральних машин з врахуван­ням вологості грунту, висоти гички, середнього діаметра і довжини ко­ренеплодів, розміщення головок щодо поверхні грунту, ширини основних і стикових міжрядь. Насамперед треба правильно відрегулювати такі робочі органи комбайна: механізм, який здійснює автоматичне водіння комбайна по рядках, підкопувальні робочі органи, гичкопідіймачі, гичко - зрізувальні та вирівнюючі апарати.

Втратам цукрових буряків запобігає найбільш прогресивна організа­ція збирання, в основу якої покладено централізоване керівництво зби­ранням, вивезенням і прийманням коренеплодів за єдиним комплексним планом. Іїпм передбачається створення оперативних диспетчерських груп,

збирання цукрових буряків прогресивними способами з груповим ви­користанням машин, організація збирально-транспортних комплексів, робота магістральних транспортних засобів за погодинним графіком.

Cправочник агронома

Додатки

І. Коефіцієнти переведення побічної та супутньої продукції в основну (по зернових, технічних, кормових культурах і травах — одиниці маси, по плодово-ягідних культурах і винограду — 1000 шт. садивного матеріалу по …

Техніка безпеки

У господарствах за організацію і стан охорони праці відповідають керівники (в колгоспі—голова, в радгоспі—директор). Головні спеціа­лісти господарства відповідають за охорону праці й техніку безпеки окре­мо по галузях: головний агроном — …

Зберігання сільськогосподарської техніки

Трактори, комбайни та іншу сільськогосподарську техніку зберігають здебільшого на відкритих майданчиках з твердим покриттям. У передо­вих господарствах складну техніку (трактори, комбайни) зберігають у закритих приміщеннях. Майданчики для зберігання техніки обладну­ють …

Как с нами связаться:

Украина:
г.Александрия
тел./факс +38 05235  77193 Бухгалтерия
+38 050 512 11 94 — гл. инженер-менеджер (продажи всего оборудования)

+38 050 457 13 30 — Рашид - продажи новинок
e-mail: msd@msd.com.ua
Схема проезда к производственному офису:
Схема проезда к МСД

Партнеры МСД

Контакты для заказов шлакоблочного оборудования:

+38 096 992 9559 Инна (вайбер, вацап, телеграм)
Эл. почта: inna@msd.com.ua

За услуги или товары возможен прием платежей Онпай: Платежи ОнПай