Техніка безпеки
У господарствах за організацію і стан охорони праці відповідають керівники (в колгоспі—голова, в радгоспі—директор). Головні спеціалісти господарства відповідають за охорону праці й техніку безпеки окремо по галузях: головний агроном — у рослинництві, головні зоотехнік і ветлікар — у тваринництві, головний інженер-механік — у ремонтних майстернях, тракторних бригадах та ін.
Практичну роботу по охороні праці й техніці безпеки на виробничих дільницях у бригадах виконують керівники дільниць, бригадири.
Основні завдання головного агронома по забезпеченню охорони праці в рослинництві такі: впроваджувати у виробництво більш досконалу техніку і технологію, які забезпечують безпечні умови праці; забезпечувати високу трудову і виробничу дисципліну серед працюючих; розробляти і здійснювати організаційні та технічні заходи з техніки безпеки і по оздоровленню умов праці в рослинництві; зупиняти виконання тих робіт, які проводяться з порушенням технічних умов і правил техніки безпеки; проводити навчання по охороні праці робітників рослинництва згідно з ГОСТ 12.0.004—79; затверджувати комплекс заходів, розроблених разом з агро - номом-агрохіміком, які спрямовані на зниження шкідливої дії пестицидів і добрив; забезпечувати правильність доставки, видачі, зберігання, обліку використання та списування пестицидів у господарстві; забезпечувати правильність використання і зберігання засобів індивідуального захисту при роботі з добривами та пестицидами в господарстві; організовувати й брати особисту участь у проведенні оперативного контролю за станом охорони праці і техніки безпеки в рослинництві.
Безпосереднє керівництво, розробка та проведення заходів з охорони праці покладається на інженера по охороні праці господарства, звільненого від інших обов’язків.
Загальні вимоги безпеки до тракторів і самохідних сільськогосподарських машин встановлені ГОСТ 12.2.019—76, а їх технічний стан та укомплектованість повинні відповідати вимогам правил техніки безпеки й заводським інструкціям.
Часто при експлуатації машин деякі вимоги техніки безпеки порушуються, що може призвести до травм чи професійного захворювання обслуговуючого персоналу. Тому необхідно стежити, щоб частини машин, що рухаються та обертаються, були огороджені захисними кожухами із запобіжними написами.
Забороняється вводити в експлуатацію нові машини після ремонту або тривалої стоянки, якщо вони не пройшли обкатки.
До експлуатації можна допускати технічно справну машину, якщо вона повністю укомплектована відрегульованими агрегатами, механізмами, вузлами, приладами, захисними огородженнями, сигналізацією, а також комплектом справного інструменту.
Кожна машина чи агрегат повинні бути забезпечені пристроями для регулювання й очищення робочих органів (лопати для очищення сошників, гачки для усунення забивання борін і висівних апаратів, лопатки для вирівнювання насіння та добрив у ящиках сівалок, чистики для очистки різального апарата, барабана і решета комбайнів та іп.).
Перед виконанням сільськогосподарських робіт необхідно перевірити поля та луки, очистити їх від зайвих предметів, ями та канави позасипати, біля ярів, крутих схилів встановити попереджувальні знаки й провести контрольні борозни глибиною не менше ЗО см і шириною 50 см. На полях розмітити поворотні смуги.
У господарствах слід розробити та затвердити маршрутні карти руху агрегатів і транспортних засобів, ознайомити з ними трактористів-маши - иістів та комбайнерів. Виділити спеціально обладнані автомобілі для перевезення людей у поле і з поля.
При видачі нарядів па виконання боронування, оранки, суцільної культивації, транспортні роботи та переїзди до місць роботи проконтролювати, щоб передні й задні колеса тракторів були встановлені на найбільшу ширину колії.
Завчасно па полях відвести спеціальні місця для відпочинку і прийняття їжі, позначити їх віхами, а вночі освітлювати безпечними в протипожежному відношенні ліхтарями.