Офсетний друк

ЗВОЛОЖУВАЛЬНІ АПАРАТИ. ПОДАЧА ЗВОЛОЖУВАЛЬНОГО РОЗЧИНУ НА ДРУКАРСЬКУ ФОРМУ Теоретичні та практичні основи процесу зволоження

Поліпшення якості продукції при класичному способі ОПД тісно пов’язане з розв’язанням проблем, спричинених процесом зволоження пробільних елементів (ПЕф) друкарської форми. Зволоження корисне також для очищення ДА, його охолодження, нейтралізації паперу від статичних електричних зарядів тощо.

Друкар повинен розумітися на складових ЗР, вміти визначати потріб­ну кількість, спосіб нанесення розчину на друкарську форму. Ці фактори активно впливають на «поведінку» паперу, фарби у друкарській машині, на зволожувальну систему і, врешті-решт, на якість надрукованої продук­ції. Стабільність балансу «фарба—ЗР» — важливий фактор високоякіс­ного друку. Недостатність вологи зумовлює замаслювання фарбою ПЕф, що призводить до появи фону чи вуалі на відбитках, а завищення її кількості порушує властивості фарби, призводить до розмитості зобра­ження та поганого відтворення тонких штрихів, дрібних деталей.

У зоні безпосереднього контакту фарби та ЗР утворюється емульсія (треба, щоб її склад і стан були точно збалансованими та стабільними), Проте під час друкування плівка ЗР у проміжках між валиками, ОЦ і друкарською формою постійно виникає і руйнується, перебуваючи у нестабільному стані. Інтервали часу між руйнуванням старих та створен­ням нових плівок ЗР залежать від швидкості друку (на аркушевих машинах ці інтервали — від 0,25 до 3,75 с, на рулонних — до 0,01 с).

Особливо важливо забезпечити оптимальний режим зволоження під час багатофарбового друкування, насамперед під час друкування «по сирому», оскільки порушення умов зволоження може зумовити затіню­вання друкарських форм, надмірне емульгування фарби, перетискування та невисихання фарб, оголення валиків ФА, а надалі — несуміщення фарб і різновідтінковість відбитків.

Неідентичність відбитків, як правило, спричиняється порушенням балансу «фарба—ЗР», температурного режиму, складом та фізико - хімічними особливостями розчину, фарби і, як наслідок, зміною фізико - хімічного стану друкарської форми.

Спричинити порушення зволоження форм і призвести до браку продукції може також зміна атмосферних умов у цеху та зміна умов циркуляції повітря.

Під час друкування ЗР на друкарську форму, як правило, подається з надлишком і витрачається на гідрофілізацію поверхні форми, випаро­вування, взаємодію з друкарською фарбою, щоб забезпечити її перехід на ГП і потім на ЗМ, що всмоктує ЗР. Надлишок розчину на формі негативно впливає на якість відбитків та на стабільність балансу «фарба—ЗР». За цих умов збільшується емульгування фарби, а це
зумовлює зміну її властивостей. Зменшується оптична густина, збільшу­ються градаційні спотворення, змінюються спектральні характеристики відбитків. Теоретично для нормального зволоження друкарської форми товщина плівки ЗР може складатися з кількох молекул. Однак нанесення такого шару розчину практично неможливе.

На товщину плівки ЗР на формі впливають характер зображення, особливості форми, фарби, паперу, самого ЗР, умови друку. Щоб процес друкування був технологічно надійним, треба, аби ЗР добре змочував ПЕф, не витісняючи при цьому фарбу з ДЕф, і навпаки, фарба має добре змащувати ДЕФ і не витісняти ЗР з ПЕф.

Отже, для забезпечення якісного друкарського процесу в ОПД важливі такі чинники: матеріал форми, фарба, досконала друкарська машина, склад ЗР, цехові атмосферні умови, професіоналізм друкаря.