Властивості друкарських фарб та їх вплив на якість відбитків
Липкість друкарських фарб. При відокремленні ЗМ від поверхні офсетного декеля на матеріал інтенсивно діють сили розтягування, які створюються адгезією фарби з поверхнею ГП. При розгалуженні шару фарби виникають сили, що протидіють цьому процесу.
Підвищена липкість фарби може призвести до скручування хвостового краю відбитка при виведенні його на приймальний пристрій. Для усунення розривів поверхні ЗМ (вищипування) або скручування кінця відбитка слід зменшити липкість фарби введенням відповідної домішки.
Прилипання відбитків до ОЦ. Підвищена липкість фарби створює при відокремленні відбитків великі зусилля, які призводять до пошкодження поверхні ГП. Прилипання відбитка до ОЦ підсилюється через те, що для змивання поверхні ГП використовують розчинник, який підвищує її липкість.
Розірвані аркуші можуть не тільки прилипнути до ОЦ, а й потрапити між валики ФА. У цьому разі необхідно відразу відсунути валики і змити з них фарбу та папір. При найменшій затримці фарба та шматки розірваних відбитків прилипнуть до валиків так сильно, що це призведе до тривалого зупину машини.
Під час друкування на багатофарбовій офсетній машині зображень, які мають сюжети з великоформатними плашками, при тривалому зупині машини фарба може підсохнути вже через кілька хвилин і стати досить липкою.
Склеювання відбитків. Як уже зазначалося, під час друкування на багатофарбових машинах може виникати склеювання відбитків на ділянках кольорових плашок, положення яких на лицьовому і зворотному боках збігається. Причина цього явища полягає в тому, що при висиханні фарби під дією теплоти виділяються різні випаровування. Недостатній доступ повітря до шару фарби на відбитках гальмує її висихання. Під дією теплоти фарбовий шар знову розм’якшується, а висихання через відсутність кисню припиняється. Фарба стає липкою, і ця ділянка взаємодіє з верхнім відбитком. Чим товще фарбовий шар, тим більше виділяється теплоти при його висиханні. Тиск паперу в стапелі приймального пристрою є ще одним небажаним фактором, який призводить до склеювання відбитків. При друкуванні складних замовлень слід ураховувати можливість емульгування фарби. Для запобігання цьому явищу, яке негативно впливає на висихання фарби і, таким чином, спричиняє склеювання відбитків на приймальному стапелі, доцільно вводити у фарбу необхідну кількість сикативів.
Крім того, треба:
Забезпечити доступ повітря до відбитків; тиск у стапелі на приймальному пристрої не повинен спричинити склеювання відбитків, тому не слід допускати занадто велику висоту стапеля;
Емульговану фарбу слід замінити свіжою, ввівши в неї сикатив;
Відрегулювати подачу протизабруднювального порошку.
Скручування хвостового краю відбитка. Під час друкування бага - тофарбових плашок, коли між їх зображенням і хвостовим краєм аркуша залишається незадрукована вузька смуга, на приймальному пристрої відбитки можуть скручуватися. Скручування відбувається через велику в’язкість фарби та неоптимальний кут відриву відбитка від ОЦ. Скручування можна уникнути, якщо збільшити ширину незадрукованої смуги на хвостовому краю відбитка.
При сильному скручуванні зігнутий край відбитка зміщується по свіжій фарбі раніше виведеного на приймальний пристрій відбитка. Це призводить до змазування в хвостовій частині.
Якщо з метою зменшення скручування вставляти дерев’яні клини в стапель приймального пристрою, то на ділянках, де є вставлені клини, також можливе змазування свіжонадрукованої фарби.
Сучасні пристрої розрівнювання аркушів зменшують скручування їх на приймальному пристрої і можуть запобігти змазуванню фарби у хвостовій частині відбитка.
Змазування відбитків у процесі друкування. Якщо для друкування потрібний товстий шар фарби, то відбитки мають підходити до приймального пристрою поступово і викладатися в стапелі точно, без зміщення. Якщо швидкість друку висока і відбитки при роботі пристрою, що зіштовхує аркуші, зміщуються один відносно одного через погано відрегульований аркушеприймальний пристрій, то можливе змазування відбитків, тобто наступний відбиток своїм краєм змазує при виході на приймальний стапель щойно нанесену фарбу.
Для усунення цього явища необхідно зменшити швидкість друку та забезпечити поступове, без зміщення, викладання аркушів на стапель.
Якщо для друкування потрібний тонкий шар фарби, то друкарська фарба має бути інтенсивнішою і повністю відповідати заданому кольоровому тону.
Забруднення відбитків у тінях зображення при підвищеній подачі
Фарби. Часто темні ділянки зображення друкують чотирма фарбами і виникає забруднення зворотного боку відбитка. Цей недолік репро - дукціювання можна усунути на етапі кольороподілу, навіть якщо виникне необхідність переробити фотоформи. Виграти на повторний кольороподіл доцільніші, ніж затрати часу при друкуванні всіма фарбами темних ділянок зображення. Крім того, зменшуються витрати фарб. Темні ділянки доцільно друкувати, наприклад, при сумарній відносній площі растрових елементів двох фарб 150% (чорна плашка, растрова густина якої 100%, плюс 50% блакитної).
Вищипування крейдованого паперу. Липкість друкарської фарби, сили тиску, які діють у зоні ДК, дія ГП можуть призводити до вищипування кредованого паперу. При цьому розрізняють вищипування власне волокон паперу і крейдованого покривного шару. Іноді до ГП або до друкарської форми прилипають окремі забруднення, частинки пилу тощо, які вищипуються при друкуванні з поверхні паперу і призводять до появи невеликих за розмірамй білих плям на зображенні.
Вищипування волокон ЗМ відбувається тоді, коли вони слабко утримуються на його поверхні або коли використовується фарба підвищеної липкості, а також при тривалих простоях машини, коли в процесі висихання ще більше зростає липкість фарби.
Найчастіше вищипування виникає в багатофарбових машинах на крейдованому папері. При недостатній вологостійкості паперу внаслідок дії ЗР, який неодноразово всмоктується в секціях машини, крейдоване покриття втрачає стійкість до вищипування, папір розривається, а відбитки приклеюються до ГП в останніх секціях.
Запобігти вищипуванню можна тоді, коли багатофарбове зображення друкують в одно-, двофарбових машинах повторними прогонами.
