Офсетний друк

Фарбоживильна група

Як було вже зазначено, до групи живлення (див. рис. 3.1) входять: фарбовий ящик із ножем /, дукторний циліндр 2 і передавальний валик

З з відповідними механізмами. У групі живлення здійснюється регулю­вання подачі фарби. Є два види регулювання: загальне й місцеве. Загальне регулювання передбачає зміну подачі фарби в межах всієї друкарської форми, а місцеве — по зонах, що пояснюється різною площею пробільних і друкувальних елементів на ділянках форми.

Загальне регулювання подачі фарби на різних машинах провадиться внаслідок зміни кута повороту або частоти обертання дукторного циліндра, а також зміни часу вистоювання передавального валика при дукторному циліндрі.

На рис. 3.6 показано схеми загального регулювання подачі фарби. Дукгорний циліндр 4 (рис. 3.6, а) може періодично обертатися від криво­шипа і храпової передачі 2-3. Кут повороту дуктора можна регулювати перестановкою шарніра 5, поворотом сектора 1 або іншими способами.

Час вистоювання передавального валика 4 при дукторному циліндрі

2 Змінюється двома спареними кулачками І, З внаслідок повороту їх один відносно одного (рис. 3.6, б). Кулачок повертається безступінчасто під час роботи машини за допомогою планетарного механізму з ручним керуванням.

Швидкість дуктора, що неперервно обертається, регулюється зміною передаточного відношення в його приводі або частоти обертання індивідуального електродвигуна.

Місцеве регулювання подачі фарби здійснюється внаслідок зміни положення гвинтів, розміщених уздовж твірної дукторного циліндра на відстані 25...40 мм один відносно одного. Регулюючи гвинти 1, діють на пружну пластину фарбового ножа 2 і визначають ширину зазора між ножем і дуктором (рис. 3.7).

Шар фарби на поверхні дукторного циліндра формується під дією ряду факторів, які умовно поділяють на три групи: технологічні, конструктивні та динамічні.

Технологічні фактори визначають процес дозування фарби в конкретних умовах друкування. До них належать особливості друкар­ської форми, вид ЗМ, в’язкість, характер течії та інші реологічні власти­вості фарби, швидкість роботи друкарської машини, ширина зазора між ножем і дукторним циліндром та ін.

Конструктивні фактори характеризують насамперед геометричні параметри і механічні властивості ножа й дукторного циліндра. Вони
задаються при проектуванні та виготовленні друкарських машин і, як правило, є нерегульо - ваними величинами.

Динамічні фактори обумовлюють значення і характер сил, які супроводять формування ша­ру фарби на дукгорному циліндрі. Це, зокрема, гідростатичний і гідродинамічний тиски фарби.

Під час місцевого регулювання подачі фарби ніж фарбового ящика спирається тільки на гвин - рис. 3.7. сталі геометричні ти, що найбільше виступають. Якщо відстань (конструктивні) параметри між сусідніми гвинтами фарбового ящика (крок иожа фарбового ящика

Установлення регулювальних гвинтів) позначити через Т, а фактичну відстань між опорними гвинтами, які мають контакт з ножем, — через І, тої завжди кратне Т (п — показник кратності, тобто кількість кроків між найближчими гвинтами, що працюють).

Піддатливість ножа Кл визначається, насамперед, його сталими гео­метричними (конструктивними) параметрами (див. рис. 3.7): а—товщи­ною пластини ножа; Ь — розміром консольної (виступної) частини; с — розміром поля ножа, тобто відстанню від кромки ножа до точок (лінії") контакту його з регулювальними гвинтами.

Нехай 80 (див рис. 3.7) — номінальний зазор між нерухомим дуктор - ним циліндром і недеформованим ножем у даному перерізі фарбового ящика. Змістивши кромку ножа за допомогою регулювального гвинта в бік дукторного циліндра на відстань 50 (яка залежить від К^, дістанемо статичний зазор:

•^с = ~ 50,

Де 5С = ДАГа, /, і, у), а у — деформація ножа в точці контакту з опорним гвинтом.

Урахувавши при цьому відхилення від правильної геометричної форми ножа АН і дукторного циліндра ДФ, знайдемо дійсний статичний зазор між деформованим ножем і нерухомим дукторним циліндром:

= З1,. + АН + АФ = ^ — 50 + АН + АФ.

Тут АН складається з неплощинності поля ножа Ап (найбільшої відстані від точок його поверхні до прилеглої горизонтальної площини) і непрямолінійності кромки ножа Ат; АФ містить два види відхилень: ексцентричність поперечного перерізу дукторного циліндра АЛ, яка проявляється у вигляді овальності, і відхилення профілю поздовжнього перерізу від прямої лінії А/.

Періодичне або неперервне обертання дукторного циліндра супровод­жується його радіальним биттям, яке є наслідком або ексцентричності, або недостатньо точного вивірення підшипникових опор. Вважається, що допустиме значення биття е дорівнює 0,03...0,1 мм. Крім того, при повороті дукторного циліндра з шаром фарби кромка ножа, протилежна циліндру, витримує тиск динамічного потоку фарби, який збільшує дійсний статичний зазор ^ на певну величину 5в. Внаслідок цього при періодичному або неперервному обертанні дукторного циліндра з шаром
фарби між ним і фарбовим ножем утворюється динамічний зазор 6^, який визначається співвідношенням

5^ = З1,. ± е +

Назва його відображає той факт, що приріст зазору є результатом гідродинамічного тиску Р, який діє в кожному довільно вибраному перерізі фарбового ящика і який в даному випадку можна подати як функцію ряду залежних і незалежних змінних:

Р =У(а, Я, ті, ІГ, ик, де а — гострий кут між поверхнями ножа і дукторного циліндра, які утворюють гідродинамічний клин; Я — радіус дукторного циліндра; т]

— в’язкість фарби, що знаходиться в динамічному зазорі при заданій швидко-сті деформації; 1¥% — колова швидкість дукторного циліндра; ик — об’єм фарби в ящику.

Крім того, на значення 50, а відповідно і впливатимуть жорсткість сталевого фарбового ножа /', а також сталі конструктивні параметри ножа а, Ь, с і відстань І, тобто 50 Р, а, Ь, с, І).

Залишкова товщина фарби на дукторному циліндрі визначатиметься гідродинамічним тиском Р, що задає динамічний зазор 5,в. Залежність гідродинамічного тиску від колової швидкості дукторного циліндра обумовлює залежність від цього параметра також динамічного зазору. Зміна колової швидкості дукторного циліндра може, з одного боку, бути безпосереднім результатом зміни робочої швидкості друкування (привід дукторного циліндра конструктивно зв’язаний з приводом друкарської машини), а, з іншого боку, вона може бути обумовлена законом періодичного обертання.

Аналіз факторів, які впливають на рівномірність товщини шару фарби на всій поверхні дукторного циліндра, дає змогу зробити такі висновки: при неперервному обертанні дукторного циліндра із сталою швид­кістю рівномірність товщини шару фарби на поверхні дукторного циліндра вища, ніж при його періодичному обертанні;

Із зростанням швидкості періодичного обертання дукторного цилінд­ра нерівномірність товщини шару фарби на його поверхні збільшується;

З підвищенням точності виготовлення дукторного циліндра та фарбо­вого ножа рівномірність товщини шару фарби збільшується, оскільки АН і АФ менше впливатимуть як на так і на зазору;

Товщина шару фарби на поверхні дукторного циліндра стає більш рівномірною із збільшенням жорсткості ножа, тобто із зменшенням зна­чення 8^1Уіта — прогину ножа при максимальній швидкості періодич­ного обертання дукторного циліндра, а відповідно, й при максимальному гідродинамічному тиску.