ГОЛОВНІ КОНСТРУКТИВНІ ВИМОГИ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ З’ЄДНАНЬ НА КУТОВИХ ШВАХ
Розміри та форму зварних кутових швів приймають, дотримуючись таких найважливіших вимог:
1) катети кутових швів приймають згідно з розрахунком, але обов'язково більшими чи рівними найменшим значенням, зазначеним у нормах. Найменші значення визначені з метою забезпечення достатньої глибини проплавлення і належної якості з'єднання залежно від товщини з'єднуваних елементів і виду зварювання;
2) співвідношення сторін шва найчастіше приймають 1 : 1 (рис. 4.15, а):
3) при з'єднанні елементів різної товщини, коли шов накладають на грань товстішого елемента, катет кутового шва kf не повинен перевищувати l,2tmin, оскільки при більших значеннях спостерігається наскрізне проплавлення тоншого зі з'єднуваних елементів. У цьому випадку допускаються також шви з неоднаковими катетами, в яких більший катет прилягає до товстішого елемента (рис. 4.15, б);
4) розрахункова довжина шва не повинна бути меншою за Akj чи 40 мм. Коротші шви неякісні, оскільки при зварюванні метал з'єднуваних елементів не встигає належним чином нагрітись і спостерігається непроплавлення;
5) розрахункова довжина флангових швів не повинна перевищувати 85(3^ ■ kt за винятком швів, у яких забезпечена передача зусилля по всій довжині шва (наприклад, з'єднання поличок зі стінкою у зварних двотаврах тощо);
6) при динамічних навантаженнях з метою зменшення концентрацій напружень формують пологі або вгнуті шви зі значною глибиною проплавлення (рис. 4.15, в, г) і механічно обробляють поверхні швів та елементів (рис. 4.15, д).
Регламентуються також розміри накладок і напусків:
Сумарна площа перерізу накладок має бути не меншою за переріз основних елементів;
Розмір напусків не повинен бути менший за 5(шш, де tmin — товщина тоншого елемента (рис. 4.15, е);
Форма накладок повинна сприяти плавному переходу зусилля з одного елемента на другий, особливо це стосується конструкцій, на які діють повторні та вібраційні навантаження.
|
To см |
|
Напливи зняти |
При близькому розміщенні зварних швів відстань між ними має бути не меншою за 40...50 мм, щоб уникнути поєднання залишкових напружень від термічної дії кожного зі швів (див., наприклад, рис. 4.15, є).
