КОНСТРУЮВАННЯ МЕБЛІВ

Утилітарні вимоги

Утилітарні (лат. utilitas) - корисний, вигідний, практичний. Отже, утилітарні вимоги, що ставляться до меблів, передбачають виключно їх практичну вигоду і користь для споживача.

Першоосновою формування будь-якого меблевого виробу є функціональні розміри.

Розміри функціональні - це розміри окремих елементів, їх взаємоорієнта - ція і фіксація в просторі стосовно підлоги, які забезпечують людині зручне ко­ристування меблями, вони відповідають антропометричним, соматографічним і механіко-біологічним даним людського тіла. Функціональні розміри нормовані на державному рівні стандартами, які базуються на антропометричних даних людського тіла залежно від віку (при потребі) і статі. Згідно з державним стан­дартом функціональні розміри нормуються в певному діапазоні «від - до» і якщо вони фіксовані одним числом, то в більшості супроводжуються додаткови­ми застереженнями типу «не більше», «не менше» вказаного розміру. Напри­клад, висота сидіння крісла для відпочинку від підлоги нормується в межах 360...45U мм. Отже, перед дизайнером виникає проблема: на якому розмірі зупи-

ВИМОГИ ДО МЕБЛІВ

І

Функціональне

призначення

Функціональні і габаритні розміри

Вмістимість

Зручність

Комфортність

Гігієнічність

Ергономіч*

ність

Маса

Стильове

спрямування

Форма

Художня

досконалість

Композиція

Гармонізація

Художній

рівень

Якість

Вартість

Міцність

Надійність

експлуатації

Ремонто-

здатність

Менеджмент

Маркетинг

Інновація

Реклама

Пакування

Гарантія

Транспорту­

вання

Матеріали

Фунітура

Метвироби

Уніфікація

Нормалізація

Стандарти­

зація

Розбірність

Об’єм

випуску

Матеріало­

місткість

Трудо міст­кість

Енерго-

місткість

Технологіч­

ність

Рис. 1.10. Класифікація вимог до меблів

нитися. Напевно, потрібно врахувати призначення цього крісла (готель, вокзал, будинок відпочинку, житло тощо) і вимоги споживача. Так, для людей молодого і середнього віку крісло для відпочинку буде зручним з висотою сидіння в ниж­чих межах, а для людей похилого віку ця висота неодмінно повинна бути на межі максимальної, що полегшує вставання з такого крісла. Отже, виходячи з утилі­тарних вимог, для людей похилого віку потрібно проектувати спеціальні крісла для відпочинку з високим сидінням, високими, міцними і зручними для захоп­лення рукою підлокітниками, з невеликим нахилом сидіння в бік спинки тощо. Дотримання цих вимог робить виріб не тільки зручним, але й створює умови підвищеної комфортності. Дотримання функціональних розмірів, особливо для сидіння і лежання, сприяє правильному положенню тіла людини під час праці людей «сидячої» професії, короткочасного чи тривалого відпочинку, створю­ються умови профілактики розвитку сутулості та викривлення хребта (вчені, студенти і т. ін.), умови нормального функціонування всіх внутрішніх органів: кровообіг, травлення, полегшуються рухи кінцівок і голови при виконанні побу­тових чи виробничих операцій і т. п.

Для дитячих і підліткових меблів характерною функціональною ознакою є можливість безпечної трансформації і регулювання висоти робочих поверхонь відповідно до їх росту і віку.

Обгрунтування функціональності корпусних виробів полягає в такій гар­монізації всіх функціональних розмірів, які забезпечують користування робочи­ми поверхнями, полицями, вішаками, дзеркалами тощо. Конкретні функціональ­ні розміри (див. додатки) вибираються залежно від призначення корпусних ви­робів з метою забезпечення їх основної функції - зберігання предметів і виробів побутового або громадського призначення.

Важливу роль у функціонально-утилітарних вимогах відіграє комфортність (комфорт - англ. comfort - сукупність побутових послуг), впровадження нових, наприклад з електроприводом, схем трансформації з метою досягнення багато - функціональності виробів. Комфортність підвищують і такі фактори, як збіль­шення ширини підлокітників, висоти спинок і в цілому помпезного архітектур­но-художнього рішення (пишного, розкішного, ефектно-урочистого).

Комфортність користування корпусними виробами пов’язана з ефективніс­тю використання об’єму, що досягається за рахунок його відповідного обладнан­ня шухлядами, касетами, ящиками, кронштейнами, тримачами тощо. Комфорт­ність кухонних меблів, наприклад, підвищується при обладнанні їх додатковими трансформованими робочими поверхнями, посудомийками, тарганоуловлюва - чами, камерами для спеціального зберігання продуктів і напівфабрикатів, спе­ціальними нагрівальними, сигнальними й іншими приладами. Перелічені еле­менти сьогодні характеризують єдину кухонну систему - місце приготування їжі. Окрім того, до усіх кухонних ємностей повинен бути зручний доступ, добра їх оглядовість, тому іцо на відносно обмеженій площі шафок розміщують безліч різних продуктів, посуду, кухонного інвентаря, начиння.

Зручність меблів зумовлюється не стільки вдалим вибором функціональних розмірів, як координацією цих розмірів у взаємодії меблевих виробів між собою, тобто ергономічні вимоги.

Так, при проектуванні робочих місць для письма, необхідно правильно виз­начити диференцію - віддаль по вертикалі між робочою поверхнею і сидінням;

дистанцію спинки - віддаль від переднього краю поверхні стола до спинки; дис­танцію сидіння - віддаль у проекції згори між передньою крайкою стола і перед­ньою крайкою сидіння - нульовою і позитивною, що в цілому залежить, на якій відстані від стола стоятиме стілець. Зручність робочих місць і меблів полягає в правильному визначенні робочої зони, що пов’язано з комплексом раціональних трудових рухів людини, зон експлуатації і видимості. Це дає можливість точно визначити параметри робочих місць і раціонального їх компонування в об’ємі приміщення. Всі загальні фактори й інші їм подібні мають бути постійно в полі зору дизайнера тому, що вони є основою фізіології і гігієни праці.

До утилітарних вимог також відносяться гігієнічність меблів-сховищ і робо­чих поверхонь різних виробів, а саме: стійкість робочих поверхонь кухонних столів до високих температур, кислот і лугів; щільність закривання кухонних шаф, що запобігає проникненню туди комах і гризунів; щільність закривання шаф для одягу, що запобігає проникненню туди молі та пилу; таке конструктивне рішення зовнішніх елементів меблів, що запобігає накопиченню пилу у важко доступних місцях, тощо. Особливі гігієнічні вимоги ставляться до м’яких меблів: можливість хімічної чистки і прання оббивочних тканин (знімні подушки, чох­ли); використання таких тканин, які б сприяли нормальному регулюванню тем­ператури тіла і менше електризувалися. Електризація тканини сприяє її швидко­му забрудненню, статична електрика, діючи на нервову систему, викликає не­приємні почуття і, як результат, не відпочинок, а втому. Для покращення гігієнічних властивостей м’яких меблів проти мікроорганізмів необхідно здійс­нювати антимікробне просочування тканини.

Важливими утилітарними вимогами до меблів е їх габаритні розміри і міст­кість сховищ. При проектуванні меблів для сидіння і лежання функціональні розміри не можуть порушуватися, габаритні ж розміри такого виробу в цілому залежать від умов експлуатації, вимог замовника, задуму дизайнера. Для мало­габаритного житла в багатоквартирних будинках зручнішими є негроміздкі меблі. Для громадських зон відпочинку, наприклад, м'які меблі виконуються більш громіздкими, на яких можна вільно розкинути своє тіло, спертися поти­лицею на високу зручну спинку, а на широкий підлокітник поставити тарілку з канапкою, чашку кави чи склянку соку. Габаритні розміри меблів повинні від­повідати розмірам приміщення, де вони будуть експлуатуватися - вільно роз­міщуватися, не загороджуючи зон підходів і проходів, не створюючи задушли­вої обстановки, щоб було більше вільного простору. Виходячи з цих міркувань рекомендується, щоб площа меблів у плані приміщення становила не більше 30*35 % загальної площі приміщення, тобто коефіцієнт заповнення плану при­мкнення меблями:

Клп = Іи - • 100 < 35 %,

-їм л

Гір

де: S - площа меблевих виробів приміщення в плані, м2;

S - площа приміщення, м2.

Важливим утилітарним фактором є місткість (ємність) меблів-сховищ, що перебуває в прямій залежності від габаритних розмірів виробів, насичених різ­ними пристроями, які сприяють кращому використанню внутрішнього об'єму цих сховищ (шухляди, полиці, штанги, гачки, лотки, тримачі тощо). Соціально - технічні умови Радянського Союзу як імперської держави, в умовах якої всього не вистачало, в пересічної більшості населення України виробили потяг до нако­пичення товарів і продуктів «на запас» - на випадок війни або голоду. Через це існує і ще, мабуть, існуватиме з десяток років потреба в великих пристінних ша - фах-складах (стінках), що є незрозумілим для громадян розвинутих країн. Нако­пичення одягу на декілька років наперед саме й характеризувало нашу бідність, а не нормальний цивілізований життєвий рівень.

Місткість меблів передпокою для зберігання одягу, головних уборів, взуття й інших предметів, необхідних для всієї сім'ї, є початковою потребою сучасного житла, і, мабуть, тут можуть вирішити проблему тільки вбудовані об’ємні меблі - сховища - шафи-купе. Утилітарні вимоги до меблів для передпокою також зай­мають важливе місце, адже порядок і чистота передпокою - дзеркало побуту всієї сім'ї.

До утилітарних вимог можна віднести і безпеку життєдіяльності в процесі експлуатації меблів, а саме: відсутність сторонніх запахів і шкідливих виділень ла­кофарбовими, плитними, настильними і оббивними. матеріалами, тканинами; без­печну роботу механізмів трансформації, які можуть викликати ударні травми або перекидання тіла; гарантії неможливості перекидання назад меблів для сидіння, особливо в момент сидіння, коли вони піддаються ударно-динамічному наванта­женню; надійність кріплення підвісок для навісних меблів; вертикальна стійкість високих корпусних виробів тощо. Для дитячих і підліткових меблів характерною вимогою є відсутність гострих кутів і граней, які можуть стати причиною травм при дитячих забавах або легковажній поведінці дітей. Не менш важливим факто­ром зручності є маса як дитячих, так і меблів для дорослих - табуретів, лавочок, стільців, крісел та інших виробів, які часто переносять, ось чому бажане вико­ристання легких конструкційних металевих сплавів як замінників деревини.