КОНСТРУЮВАННЯ МЕБЛІВ

Шпон струганий та лущений

Шпон струганий ({нім. «spon» - тріска), виготовляється за ГОСТ 2977-82 і призначений виключно для личкування поверхні деревини та її модифікацій, що не мають належних декоративних властивостей, - шпилькові породи деревини, деревностружкові плити, фанера тощо. Шпон струганий виготовляють із доро­гоцінних порід деревини, що мають декоративну різнобарвну текстуру, яка надає зовнішньому вигляду виробів високохудожніх властивостей (див. 2.2 - тексту­ра). Личкування шпоном зміцнює конструкцію і стабілізує її форму (див. 3.6 - з'єднання на клею). Поза тим, личкування деревностружкових плит запобігає їх жолобленню, надає їм більшої міцності, захищає їх від зовнішніх впливів, запобі­гає виділенню з них шкідливого для здоров'я вільного формальдегіду.

Для виготовлення струганого шпону використовують деревину таких листя­них порід - дуб, ясен, в’яз, берест, оксамитове дерево, береза, осика, вільха, то­поля, акація, платан і липа; шпилькових порід - сосна та модрина.

Найбільш цінний струганий шпон за барвистістю отримуємо із дерев тропіч­ного поясу - червоне дерево, палісандр, евкаліпт, чорне дерево, бакаут, лім. Най­важливішим якісним показником струганого шпону є декоративність його текс­тури, що залежить від породи, з якої він виготовлений (анатомічною будовою), і напрямом зрізу. Залежно від текстури шпон струганий поділяють на радіальний, піврадіальний, тангенціальний та тангенціально-торцевий. Відмінністю кожного виду струганого шпону є розташування річних кілець і серцевинних променів.

Радіальний шпон має текстуру прямих паралельних шарів, тангенціальний - виг­ляд тупих конусів наростання, а серцевинні промені - поздовжні або нахилені лінії чи штрихи. Тангенціально-торцевий струганий шпон отримуємо з напливів або наростів, річні кільця якого мають вигляд криволінійно замкнутих ліній, а серцевинні промені - хвилястих ліній і штрихів. Високохудожню текстуру має шпон струганий з кореневих систем твердолистяних порід (див. 2.2). Струганий шпон пакують у кнолі з метою збереження симетрії текстури. Кноль - стос, в який послідовно укладено струганий шпон, виготовлений із одного ванчеса, або бруса, в процесі його стругання, рис. 5.2а. На рисунку показано стрілкою розгортку горішнього листа шпону, в результаті чого отримуємо симетричну текстуру відносно фуги.

Для покращення колірних характеристик струганого шпону з таких порід де­ревини, які мають слабо виражену текстуру, проводилась підсочка їх розчинами барвників у процесі росту дерева безпосередньо в лісі (на корені). Результати таких досліджень дали позитивні результати, але практичного поширення поки що не знайшли, причина - нерівномірно смугасте забарвлення шпону (пропуски барвника).

Особливі декоративні властивості має ребровий шпон (композиційний) - прямолінійні різноколірні смуги. Такий шпон виготовляють із спеціально виго­товленого ванчеса (ванчес - трикантний або чотирикантний брус для струган­ня). Такий ванчес склеюється із багатьох листів шпону або тонких пластин дере­вини різних за кольором порід з симетричним повторенням, а потім його сгружать на шпон зі сторони крайок склеєних шарів. У клей для ребрового шпо­ну можна вводити пудру (бронзи, алюмінію) тощо і отримати струганий шпон з лініями введених інгредієнтів, рис, 5.26.

Залежно від якості деревини та розмірів за шириною і довжиною шпон стру­ганий ділять на 1 і II сорти. Головними критеріями поділу на сорти є дефекти та­кого характеру - сучки, забарвлення грибкового походження, пошкодження ко­махами, дефекти анатомічної будови, тріщини і механічні пошкодження.

Шпон струганий за розмірами випускають обрізним відповідно до вимог стандарту. Прирізний шпон випускається за розмірами за домовленістю із за­мовником. Вологість струганого шпону, що поставляється замовнику, не повин­на перевищувати 8 %.

За стандартом шпон випускають товщиною 0,4; 0,6; 0,8 і 1,0 мм. Зрозуміло, що вихід шпону струганого (обчислюється в м2) з бруса перебуває в прямій

залежності від прийнятої товщини стругання і зменшення товщини шпону сприяє економії дорогоцінної сировини. З іншого боку, тонкий шпон має свої недоліки, які виявляються у процесі личкування, - просочування клею (пробит­тя) на лицьову поверхню, що проявляється у вигляді плям, які ліквідувати не­можливо (брак). З урахуванням цього доцільно виготовляти шпон з листяних і шпилькових порід деревини більш товсти! vi (0,8; 1,0 мм), а з дрібносудинних порід меншої товщини. Використання тонкого шпону вимагає високої культури виробництва, а саме: якісної підготовки основи до личкування і дозовано рівно­мірного тонкошарового нанесення клею на поверхню основи.

Рушійною силою вдосконалення якості деревностружкових плит є не тільки покращення їх фізико-механічних показників. Нині набула важливого значення якість їх поверхні - показник шорсткості. У Японії виготовляють і використову­ють шпон струганий товщиною 0,1 мм (100 мкм), тоді шорсткість основи має бути R < 50 і R < 12,5.

' гп а

За стандартом параметр шорсткості поверхні шпону струганого Rm > 200 повинен бути для дуба, ясеня, береста, модрини і сосни та розсіяно-судинних порід; для решти порід - ^ 200; граничне відхилення для всіх значень тов­

щин ±0,05 мм.

Шпон лущений виготовляється за ГОСТ 99-96 і являє собою тонкий лис­товий матеріал з деревини, отриманий методом лущення колоди (чурбака). Лущення - спіральне зрізання стрічки тонкого шару деревини з колоди, яка має обертовий рух, ножем, що має поступальний рух на колоду і його лезо є паралельним осі обертання. Основне призначення шпону лущеного - виго­товлення фанери клеєної. Побічне використання - личкування нелицьоїшх поверхонь плитних та інших матеріалів у виробах з метою економії стругано­го шпону. З лущеного шпону також виготовляють гнутоклеєні деталі меблів, деревні пластики - шаруватий матеріал зі шпону, який просочений різними смолами, лаками тощо. Для внутрішніх шарів гнутоклеєних деталей також використовують шпон - рванину. Шпон-рванина - шпон непередбачува - них розмірів, одержаний на початку лущення при оциліндруванні фанерних колод.

Шпон лущений виготовляють з деревини дуба, бука, береста, липи, осики, ялини, ялиці, кедра, модрини, але переважно з берези і вільхи. Текстура шпону лущеного близька до тангенціальної, слабо виражена і не має декоративних влас­тивостей. Ексцентричне лущення колоди, або лущення ножем, лезо якого має хвилясту форму, сприяє підвищенню декоративних властивостей лущеного шпо­ну, проте не дістало поширення.

Залежно від якості деревини і оброблення лущений шпон поділяють на п'ять сортів: Е (еліта), I, II, III, IV - для листяних порід;: Ех (еліта), їх, 11х, ІПх, IVx - для хвойних порід (шпилькових).

Розміри лущеного шпону наведено в табл. 5.3.

Шпон пиляний - шпон, отриманий пилянням чурбака або ванчоса, виготов­ляється товщиною 4 мм і більше.

Приклад умовного позначення березового шпону сорту Е, довжиною 1300 мм, шириною 800 мм і товщиною 1,15 мм: шпон, береза, Е, ІЗООх 800х 1,15 ГОСТ 99-96.

У лущеному шпоні не допускаються вади деревини і дефекти оброблення, які перевищують норми обмежень, що вказані в таблицях 2 і 3 за ГОСТ 99-96.

Параметр шорсткості поверхні шпону Д для всіх сортів лущеного шпону за ГОСТ 7016 мае бути не більше 200 мкм - для шпону листяних порід та не біль­ше 320 мкм - для шпону хвойних порід деревини.